Маріупольська спілка еллінів

МАРІУ́ПОЛЬСЬКА СПІ́ЛКА Е́Л­ЛІНІВ — національна організація приазовських греків. Без­посеред. поштовх зароджен­ню ідеї нац. єд­на­н­ня серед приазов. греків надали пред­ставники грец. торг. буржуазії Пн. Кавказу й Грузії. 7 травня 1917 у Тифлісі (нині Тбілісі) від­бувся 1-й Кра­йовий зʼїзд делегатів еллін. громад і колоній Закавказ­зя, на якому роз­почато під­готовку до склика­н­ня заг.-рос. еллін. зʼ­їзду. Остан­ній про­йшов 29 червня — 10 липня 1917 у м. Таганрог (нині Ростов. обл., РФ) за участі бл. 40-а делегатів — під­приємців, учителів, священиків. У доповіді про наслідки політики цар. уряду щодо нечислен. народів охарактеризовано поточні про­блеми нац. роз­витку греків Росії. Зʼїзд закликав греків до обʼ­єд­на­н­ня шляхом утворе­н­ня на місцях клубів і спілок із захисту влас. правових та нац.-культур. інтересів, по­ставив зав­да­н­ня досягне­н­ня рівного з ін. націями права пред­ставництва в комісаріатах, уряд. і сусп. організаціях, Всерос. Установ. зборах. Делегати під­тримали Тимчас. уряд, прийняли устав і про­граму Заг.-рос. спілки ел­лінів (сформов. на принципах нац. злагоди) й обрали її Центр. раду (гол. зав­да­н­ня — обʼ­єд­на­н­ня греків Росії). Організац. офор­­мле­н­ня руху маріуп. греків за часом припало на період загостре­н­ня заг. політ. кризи восени 1917. На­прикінці жовтня 1917 на виборах до Всерос. Установ. зборів по Катеринослав. вибор. окрузі балотувався список № 13 «Поселян греків Маріупольського повіту», до якого уві­йшли майбутні фундатори М. с. е. — Н. Костаманов та О. Балжі. 20 листопада 1917 Центр. рада Заг.-рос. спілки ел­лінів видала ві­дозву «До греків Росії» з по­втор. закликом обʼ­єд­нувати місц. сили. Юрид. оформле­н­ня нац. організації від­булося на зʼ­їзді пред­ставників грец. народу м. Маріуполь (нині Донец. обл.) і Маріуп. пов. 2 грудня 1917. У ньому взяли участь 43 делегати: 3 пред­ставники рад селян. депутатів, 21 — волосних земств, 10 — сільс. сходів, а також «Спілка греків — нащадків вихідців з Криму». Ново­створ. М. с. е. на правах автоном. від­ділу уві­йшла до Заг.-рос. спілки ел­лінів. Делегати висунули гасло досягне­н­ня суціл. автономії в екон., адм. і культур. сферах, обговорили необхідність створе­н­ня нац. грец. військ. зʼєд­­нань. Зʼїзд ви­знав УЦР і висловив сподіва­н­ня на допомогу й під­тримку з боку урядів Греції й грец. громад Франції, Великої Британії, США у вирішен­ні про­блем грец. народу. В грудні 1917 загони Червоної гвардії ро­зігнали зʼїзд як «контр­рев.», проте він ві­ді­грав певну роль у обʼ­єд­нан­ні тих міських і сільс. прошарків, що у нац. за формою організації вбачали спосіб помʼякше­н­ня соц. суперечностей, проти­стоя­н­ня «комуніст. анархії». Пізніше вони сконцентрувалися пере­важно у Грец. дивізії (т. зв. грец. легіонери), що почала формуватися до поч. зʼ­їзду, та у грец. за складом загоні Добровол. армії під командува­н­ням В. Шаповалова.

Завантажити статтю