Марія
МАРІ́Я (дівоче — Пиленко Єлизавета Юріївна, за 1-м чоловіком — Кузьміна-Караваєва, за 2-м — Скобцова; 08(20). 12. 1891, Риґа — 31. 03. 1945, концтабір Равенсбрюк, побл. м. Фюрстенберґ, Німеччина) — церковна діячка, письменниця, публіцистка. Дочка Ю. Пиленка. Дитинство провела в м. Анапа на Кубані (нині Краснодар. край, РФ), де 1895–1905 мешкала її родина. 1905–06 — у м. Ялта (нині АР Крим), закін. 4-й кл. жін. гімназії. Від 1906 — у С.-Петербурзі, де навч. у Брюсов. гімназії (до 1909), познайомилася з О. Блоком (опубл. мемуари «Встречи з Блоком» // «Современные записки», 1936, № 62), який присвятив їй вірші в циклі «Фаина», бувала на реліг.-філос. зібраннях, літ. вечорах, спілкувалася з М. Гумільовим, А. Ахматовою, О. Мандельштамом, М. Лозинським. Дебютувала зб. віршів «Скифские черепки» (С.-Петербург, 1912), потім опубл. філос. повість «Юрали» (1915), поет. зб. «Руфь» (1916; обидві — Петроград). На поч. 1-ї світової війни мешкала в Анапі, 1918 обиралася міським головою; брала участь у Білому русі. 1920 виїхала за кордон, зблизилася з реліг. філософами. Від 1924 — у Парижі. 1924–25 опубл. в емігрант. журналах повісті «Равнина русская» и «Клим Семенович Барынькин» (про трагедію воєн. дій 1918–20), автобіогр. нариси «Как я была городским головой» и «Друг моего детства», а також мемуарно-філос. есе «Последние римляне». Активна діячка Рос. студент. християн. руху (від 1927). У 1932 з рук митрополита Євлогія (Георгієвського) прийняла чернечий постриг. Брала участь у створенні Православ. богослов. інституту в Парижі (закін. заочно). Займалася благодійн. діяльністю. Співзасн. товариства «Православноє дєло», відкрила гуртожиток для знедолених рос. емігрантів. У 1930-х рр. написала поеми «Похвала труду», «Духов день», містерії «Анна», «Солдаты», ст. «Под знаком гибели», «Рождение в смерти», «Прозрение в войне» та ін. 1937 у Берліні вийшла 3-я зб. поетеси «Стихи» (перевид. — Москва, 1993). Створювала живописні ікони, картини на бібл. тематику. Під час 2-ї світової війни брала участь у франц. Русі Опору. У лютому 1943 заарешт. ґестапо. Загинула у газ. камері. 1968 у с. Юровка Краснодар. краю відкрито Музей матері Марії. Її долі присвяч. х/ф «Мати Марія» (1982, реж. С. Колосов, кіностудія «Мосфільм»). У Ризі на будинку, де народилася, та у С.-Петербурзі, де вона жила, встановлено мемор. дошки, у Парижі її іменем названо вулицю (2016). 16 січня 2004 Константинопольським патріархом Варфоломієм І канонізована як преподобномучениця.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Воспоминания, статьи, очерки: В 2 т. Париж, 1992; Равнина русская. С.-Петербург, 2001; Жатва духа. С.-Петербург, 2004; Красота спасающая: живопись, графика, вышивка. С.-Петербург, 2004; Настоящее и будущее церкви. Что такое церковность. К., 2010.
Рекомендована література
- Веленгурин Н. Пути и судьбы. Краснодар, 1988;
- Микулина Е. Мать Мария. Москва, 1988;
- Грехно В. Я вновь умру, и я воскресну вновь… О., 1991;
- Шустов А. Блок в жизни и творчестве Кузьминой-Караваевой // Александр Блок: Исследования и мат. Ленинград, 1991;
- Кривошеина К. И. Мать Мария (Скобцова). Святая наших дней. Москва, 2015.
Завантажити статтю
