Маркович Павло

МАРКО́ВИЧ Павло (19. 11. 1924, с. Чертіжне, округ Меджилабірці, нині Словаччина — 06. 11. 2006, м. Пряшів, Словаччина) — український мистецтвознавець, педагог, живописець і графік у Словаччині. Закін. рос. гімназію у м. Гуменне (нині Словаччина, 1949), вивчав образотворче мистецтво на пед. факультеті Братислав. університету (1953; викл. Д. Миллий, П. Міхалідес, Ґ. Малий, Є. Легоцький, Й. Відра). Відтоді — у Пряшеві: учитель серед. пед. школи; в Університеті ім. П. Шафарика: 1960–91 — викладач пед. ф-ту, водночас 1975–86 — завідувач кафедри образотвор. виховання. Досліджував нар. мистецтво та художнє оформлення кирилич. рукопис. книг 16–17 ст. Пряшівщини. Зібрані ним бл. 1500 узорів вишивок в укр. селах Словаччини (зокрема у Чертіжному, де нар. вишивка набула знач. розвитку) опубл. у кн. «Українські народні хрестикові вишивки Східної Словаччини» (Пряшів, 1964), де у вступ. статті подав детал. описи технік вишивання. Написав студію про власну колекцію «Українські писанки Східної Словаччини» (Пряшів, 1972) із детал. описом технік оздоблювання писанок та понад сотнею зразків; стала своєрід. підручником писанкарства і дала поштовх до відновлення цього виду нар. мистецтва. Перекладена без згоди автора англ. мовою як «Rusyn easter eggs from Eastern Slovakia» («Русинські писанки Східної Словаччини», Відень, 1987), тому це викликало у М. незадоволення, яке він висловив у пресі. Автор низки наук. і наук.-популяр. статей про нар. мистецтво українців Словаччини, опубл. у пряшів. укр. пресі. Співзасн. етногр. експозиції Музею укр. культури у Свиднику, до фондів якого передав 1700 писанок зі своєї колекції, кілька сотень вишивок, комплекти одягу. Створював переважно карпат. пейзажі темперою та олією, лінорити, іл. до книг. Від 1970-х рр. — учасник мистецьких виставок в Україні, Чехії, країнах Зх. Європи, США, Канаді. Персон. — у Свиднику (1974–75, 1980, 1989), Пряшеві (1977, 1984–85), Гуменному (1980), Бардієві (1981), Чертіжному (1985), Снині (1989).

Завантажити статтю