Маркушевський Петро Трохимович

МАРКУШЕ́ВСЬКИЙ Петро Трохимович (22. 09. 1919, с. Новоселиця Літинська, нині у складі смт Літин Вінн. обл. — 17. 05. 2001, Одеса) — літературознавець, фольклорист. Кандидат філологічних наук (1952). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Одес. університет (1945). Працював у Вінн., Одес., Житомир., Ізмаїл. (Одес. обл.) пед. інститутах; від 1955 — в Одес. університеті. Наукові дослідження: історія укр. літ-ри, театру; фольклористика; методика викладання літ-ри в серед. школі. Автор розвідок із шевченкознавства: «Шевченко на передовій» («Кобзареві — Одеса», О., 1964), «“Гайдамаки” Т. Г. Шевченко на шляхах української радянської історичної драми» («Тези доповідей наукової конференції філологічного факультету, присвяченої 100-річчю Одеського університету», О., 1965), «“Кобзар” серед народних месників» («Наукова конференція, присвячена 25-річчю Ізмаїльського педагогічного інституту», Ізмаїл, 1966). Окремим вид. вийшло дослідж. про роль поезії Т. Шевченка в роки 2-ї світової вій­ни «За землю радянську Кобзар воював» (О., 1969). Один з упорядників посібника «Вивчення творчості Т. Г. Шевченка в школі» (К., 1964). Досліджував творчість І. Карпенка-Карого, П. Тичини, М. Рильського, Ю. Яновського, П. Воронька та ін., театр. життя Одеси, історію укр. драматургії: праця «Українська радянська історична драма» (О., 1976, ч. 1; 1978, ч. 2). Записав живе вертепне дійство, нар. драми «Ірод» та «Максиміліан» (разом із П. Белінською), «Трон». Збирав і досліджував українські народні пісні, а також пісні чехів, які живуть в Україні. Здійснив записи укр., болгар., ґаґауз. та албан. весіль на Одещині. Опублікував низку статей з проблем фольклористики.

Завантажити статтю