Мармус Володимир Васильович
МА́РМУС Володимир Васильович (21. 03. 1949, с. Росохач Чортків. р-ну Терноп. обл.) — учасник національно-визвольного руху. Брат М. Мармуса. Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006). Закін. ремісн. училище у Львові (1967), працював на виробництві у Чорткові. Слухав передачі зарубіж. радіостанцій, розповсюджував самвидав. Під впливом арештів укр. інтелігенції у листопаді 1972 в рідному селі створив підпіл. юнац. організацію, що ставила за мету боротися за незалежність України. До неї увійшли В. Сеньків, П. Вітів, П. Винничук, М. Мармус, М. Слободян, М. Лисий, А. Кравець, С. Сапеляк. Увечері 21 січня 1973 у Чорткові до 55-ї річниці проголошення УНР і 54-ї річниці Акта злуки ЗУНР і УНР чл. організації на чолі з М. вивісили 19 листівок із гаслами «Свободу українським патріотам!», «Ганьба політиці русифікації!», «Хай живе зростаючий український патріотизм!», «Свобода слова, друку, мітингів!» і 4 жовто-блакитні прапори. 24 лютого 1973 заарешт., 24 вересня того ж року за звинуваченнями у створенні антирад. організації, антирад. агітації та пропаганді засудж. до 6-ти р. таборів суворого режиму та 5-ти р. заслання. Покарання відбував у Перм. обл. (РФ). Брав участь у акціях протесту, 1977 перейшов на статус політв’язня. 1984 звільнений. Член Укр. Гельсин. спілки, чл.-засн. Всеукр. товариства політв’язнів і репресованих (1989), чл.-засн. Всеукр. товариства «Меморіал». Автор кн. «Доля обрала нас: Спогади, документи, статті» (Т., 2004) та низки публікацій у періодиці. Реабіліт. 1991.