Мартиненко Володимир Никифорович
МАРТИ́НЕНКО Володимир Никифорович (06. 10. 1923, с. Горбулів Волин. губ., нині Черняхів. р-ну Житомир. обл. — 18. 04. 1988, Київ) — дипломат. Кандидат історичних наук (1964). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1951) та Академію сусп. наук при ЦК КПРС (1964). Від 1951 працював в Укр. товаристві культур. зв’язків із закордоном і перебував на парт. роботі; 1965–68 — 1-й секр. посольства СРСР у Канаді; 1968–73 та 1979–80 — заступник міністра, 1980–84 — міністр закордон. справ УРСР; 1973–79 — постій. представник УРСР при ООН. На посаді заст. міністра також очолював Комісію УРСР у справах ЮНЕСКО. 1981 обраний чл. ЦК КПУ. 1985–88 — старший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР (Київ). Автор монографії «Канада в лабетах американських монополій» (1964), чл. редколегій зб. документів і матеріалів «Українська РСР на міжнародній арені (1971–1975 рр.)» (1981) і довідника «Українська РСР у міжнародних організаціях» (1984; усі — Київ).
Рекомендована література
- Мартиненко Володимир Никифорович: [Некролог] // УІЖ. 1988. № 8.
Завантажити статтю
Людина 
