Мартиненко Володимир Петрович

МАРТИ́НЕНКО Володимир Петрович (14. 05. 1937, с-ще Саранів. рудник Перм. обл., РФ — 16. 03. 2007, м. Комсомольськ, нині Горішні Плавні Полтав. обл., похов. у м. Кривий Ріг Дні­проп. обл.) — фахівець у галузі чорної металургії. Доктор технічних наук (1999). Народний депутат України (1990–94). Держ. премії УРСР (1982), України (1999) в галузі науки і техніки Закін. Криворіз. гірн.-руд. ін­ститут (1960). Працював на шахті рудоупр. ім. Дзержинського в Кривому Розі (1956–74), де про­­йшов шлях від під­зем. кріпильника до гол. інж. рудоупр. (від 1970); у 1974–79 — за­ступник нач. гол. вироб. упр. гірн.-руд. під­приємств Міністерства чорної металургії УРСР; 1979–83 — гол. інж. Респ. пром. обʼ­єдн. «Укр­руда» (Дні­пропетровськ, нині Дні­про); 1983–98 — ген. дир. Полтав. гірн.-збагачув. комбінату; від 1999 — президент ТОВ «Дослідно-вироб. під­приємство “Укргірвибух­пром”» (обидва — Комсомольськ). Автор понад 50-ти наук. публікацій у галузі роз­робле­н­ня родовищ корис. копалин. У ВР України 1-го склика­н­ня — чл. Комісії з питань діяльності рад нар. депутатів, роз­вит­ку місц. самоврядува­н­ня. Надавав благодійну допомогу реліг. та культ.-осв. закладам. У Горішніх Плавнях на будинку, в якому проживав М., йому встановлено мемор. дошку.

Завантажити статтю