Мартиненко Володимир Петрович

МАРТИ́НЕНКО Володимир Петрович (14. 05. 1937, с-ще Саранів. рудник Перм. обл., РФ — 16. 03. 2007, м. Комсомольськ, нині Горішні Плавні Полтав. обл., похов. у м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) — фахівець у галузі чорної металургії. Доктор технічних наук (1999). Народний депутат України (1990–94). Держ. премії УРСР (1982), України (1999) в галузі науки і техніки Закін. Криворіз. гірн.-руд. інститут (1960). Працював на шахті рудоупр. ім. Дзержинського в Кривому Розі (1956–74), де пройшов шлях від підзем. кріпильника до гол. інж. рудоупр. (від 1970); у 1974–79 — заступник нач. гол. вироб. упр. гірн.-руд. підприємств Міністерства чорної металургії УРСР; 1979–83 — гол. інж. Респ. пром. об’єдн. «Укрруда» (Дніпропетровськ, нині Дніпро); 1983–98 — ген. дир. Полтав. гірн.-збагачув. комбінату; від 1999 — президент ТОВ «Дослідно-вироб. підприємство “Укргірвибухпром”» (обидва — Комсомольськ). Автор понад 50-ти наук. публікацій у галузі розроблення родовищ корис. копалин. У ВР України 1-го скликання — чл. Комісії з питань діяльності рад нар. депутатів, розвитку місц. самоврядування. Надавав благодійну допомогу реліг. та культ.-осв. закладам. У Горішніх Плавнях на будинку, в якому проживав М., йому встановлено мемор. дошку.

Літ.: З 60-річним ювілеєм [В. П. Мартиненко] // Дніпров. гірник. 1997. № 19; Баранюк Т. Залишити про себе добру пам’ять // Зоря Полтавщини. 2007, 5 груд.

Т. П. Пустовіт