МАРТИ́НЕНКО Олег Григорович (12. 03. 1936, м. Кр­аматорськ, нині Донец. обл. — 01. 12. 2012, Мінськ) — теплофізик. Брат Ю. Мартиненка. Доктор технічних наук (1974), професор (1979), академік НАН Білорусі (1991). Заслужений діяч науки Білорусі (2001). Премія НАН України, Білорусі та Молдови (2000), Державна премія Білорусі у галузі н. і т. (2002), премія ім. О. Ликова НАН Білорусі (2010). Закін. Моск. автомех. ін­ститут (1957) і Чеське вище тех. училище (Прага, 1959). Від 1963 працював в Ін­ституті тепло- і масооб­міну НАН Білорусі: 1966–87 — зав. лаб. енергоперенесе­н­ня, 1966–76 — за­ступник директора, 1988–2003 — директор, 2004–06 — зав. сектору фізики палив. сумішей, 2006–12 — завідувач від­ділу енергофізики; водночас 1988–97 — завідувач кафедри теплофізики Білорус. університету; 2004–06 — директор НВП «Енергет. стратегія» Міністерства енергетики Білорусі (усі — Мінськ). 1988–2003 — гол. ред. «Инженерно-физического журнала». Осн. наук. праці повʼязані з роз­робле­н­ням асимптотич. під­ходів у галузі конвектив. тепло- і масооб­міну, газодинаміки вихор. атмо­сфер. утворень, методів роз­рахунку теплооб­мін. апаратів і при­строїв. 2014 на будівлі Ін­ституту тепло- і масооб­міну НАН Білорусі встановлено мемор. дошку М.