Мартиненко Петро Федорович
МАРТИ́НЕНКО Петро Федорович (26. 01. 1936, с. Осівці Брусилів. р-ну Житомир. обл. — 14. 07. 2013, Київ) — правознавець. Кандидат юридичних наук (1965), професор (1993). Орден «За заслуги» 3-го (1996) і 2-го (2001) ступ. Закін. Саратов. юрид. інститут (РФ, 1962), де відтоді й працював; від 1965 (з перервою) — у Київ. університеті: 1992–96 — завідувач кафедри порівнял. правознавства; 1971–76 — доцент Нац. університету Центр.-афр. Респ. (Банґі). Водночас 1990–96 — гол. наук. консультант Секретаріату ВР України, 1992–96 — заступник Представника України у «Венеціан. комісії» Ради Європи. Брав участь у підготовці Закону «Про мови в Українській РСР» (1989), розробленні Декларації про державний суверенітет України (1990), Конституції України (1996). У вересні 1996 Президентом України признач. суддею Конституц. Суду України (присягу склав у жовтні того ж року). Від 2001 — суддя Конституц. Суду України у відставці. Відтоді викладав у Міжнар. Соломоновому університеті та Дипломат. академії України при МЗС України (обидва — Київ). Досліджував правові аспекти міжнар. відносин, проблеми порівнял. правознавства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К вопросу о применении некоторых философских категорий при изучении Конституции. К., 1965; Социология международных отношений. К., 1969; Федерализм и внешние сношения в конституционном праве США. К., 1970; Міжнародне право: Підруч. К., 1971 (співавт.); Constitutional Justice and Democracy by Referendum. Strasbourg, 1996 (співавт.); Коментар до Конституції України. К., 1996; 1998 (співавт.); Droit à la vie et la Cour Constitutionnelle: Expériance ukrainienne quant à l’abolition de la peine de mort. Strasbourg, 2004; Конституція і конституціоналізм: вибіркові проблеми. К., 2007 (співавт.).
Рекомендована література
- Кресін О. Пам’яті Петра Федоровича Мартиненка // Порівнял. правознавство. 2013. № 1–2.
Завантажити статтю
Людина 
