Кириченко Алла Глібівна

КИРИЧЕ́НКО Алла Глібівна (02. 11. 1946, Київ) — художниця театру. Член НСХУ (1999). Закін. Київський художній інститут (1971; викл. М. Духновський, С. Подерв’янський). Відтоді працює у Києві: на худож. комбінаті СХУ; 1972–74 — художником-постановником театру опери та балету ім. Т. Шевченка; від 1974 — у Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури: від 2002 — керівник майстерні сценографії кіно та телебачення каф. сценографії та екран. мистецтв. Учасниця вітчизн. і зарубіж. худож. виставок від 1980-х рр. Оформляє виставки, концертні програми, кінофільми, створює костюми. Її сценограф. рішення опер і балетів, образне бачення телефільмів вирізняються вишуканістю форм, оригінальністю трактувань. Співпрацюючи з Ф. Ніродом, створила художнє вирішення костюмів до опер: «Абесалом і Етері» З. Паліашвілі (1971), «В бурю» Т. Хрєнникова (1974), «Гуґеноти» Дж. Мейєрбера (1974), «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди (1975), костюми до опери «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського (1992; 2000). Створила сценографії до моноопери «Ніжність» В. Губаренка (1972; 2001), балету «Чіпполіно» К. Хачатуряна (1974; 1978). Оформила вистави Київ. ансамблю класич. балету: «Лебедине озеро» П. Чайковського, «Дон Кіхот» Л. Мінкуса, «Жізель» А. Адана, «Фрески» Ц. Пуньї, «Легенда про любов» А. Мелікова (усі — 1981–85). На кіностудії «Укртелефільм» оформила фільми: «Чорна Пантера та Білий Ведмідь» (1987) і «Гріх» (1992) за В. Винниченком; працювала над створенням костюмів до фільмів: «Блакитна троянда» за Лесею Українкою (1985), «Запорожець за Дунаєм» за оперою С. Гулака-Артемовського (1986), «Капітанша» за Т. Шевченком (1988), «Сто тисяч» за І. Карпенком-Карим (1989), «Людина з команди “Альфа”» Б. Небієрідзе (5 серій, 1990), «Пастка» (5 серій, 1993–94) та «Злочин з багатьма невідомими» (7 серій, 1994–95) за І. Франком. Створила ескізи сценограф. рішень до вистав: «На полі крові», «Кассандра» та «Одержима» Лесі Українки, «Адам і Єва» та «Багряний острів» за М. Булгаковим, «Московіада» за Ю. Андруховичем, «Та, що біжить по хвилях» і «До зустрічі у грядущому» за О. Ґріном (усі — 2003–12).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю