Мартинов Євген Сергійович
МАРТИ́НОВ Євген Сергійови ч (10. 10. 1948, м. Южно-Курильськ Сахалін. обл., РФ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992). Закін. Харків. університет (1973). Відтоді працює в Інституті теор. фізики НАНУ (Київ): від 1983 — старший науковий співробітник, від 2006 — зав. лаб. грід-обчислень у фізиці. Наукові дослідження: теорія і феноменологія комплекс. кутових моментів, застосування реджев. моделей у процесах пруж. розсіювання адронів та інклюзив. народж. адронів за високих енергій. Вивчав унітарні, факторизаційні та ін. властивості домінів. за високих енергій сингулярностей Редже-померона та одерона, їхні внески в амплітуди пруж. і непруж. взаємодії адронів та глибоконепруж. електрон-протон. розсіювання. Один з ініціаторів і організаторів Укр. нац. гріду.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Unitary restriction on the supercritical odderon // Phys. Lett. B. 1989. Vol. 232; Унитаризация сверхкритических померона и оддерона. К., 1991 (співавт.); Кроссинг-нечетные стыковые эфекты в дипольной модели рассеяния адронов. К., 1992 (співавт.); Exchange-degenerate Regge trajectories: a fresh look from resonance and forward scattering regions // Eur. Phys. J. C. 2001. Vol. 18 (співавт.); Benchmarks for the forward observables at RHIC, the Tevatron-run II and the LHC // Phys. Rev. Lett. 2002. Vol. 89 (співавт.); t-channel unitarity and photon cross sections // Nucl. Phys. B. 2004. Vol. 682 (співавт.); Elastic pp and scattering in the models of unitarized pomeron // Phys. Rev. D. 2007. Vol. 76.
Завантажити статтю
Людина 
