Мартинюк Арсен Григорович
МАРТИНЮ́К Арсен Григорович (14. 03. 1898, с. Лідихівка, нині Теофіпол. р-ну Хмельн. обл. — 21. 06. 1982, Тернопіль) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1950), професор (1951). Закін. Моск. університет (1925). Працював лікарем. 1935–41 — у Харків. мед. інституті; під час 2-ї світової війни — військ. лікар. Від 1946 — доцент кафедри шпитал. хірургії Станіслав. мед. інституту (нині Івано-Франківськ); 1957–68 — проректор з наук. і навч. роботи, завідувач кафедри факультет. хірургії, професор кафедри заг. хірургії Терноп. мед. інституту. Наукові дослідження: запал. захворювання і закриті пошкодження сечовиділ. системи, стан і функція залишеної нирки, наслідки аденектомії, хірургія похилого і старечого віку.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Об уринарном миазе // Урология. 1938. № 3–4; Состояние и функция оставшейся почки // ВХ. 1949. № 4; Состояние и функция оставшейся почки. К., 1955; О закрытых повреждениях мочевыделительной системы // Тезисы докл. 7-го Пленума правления науч. об-ва хирургов УССР. Т., 1960; О хирургии пожилого и старческого возраста // Тр. 10-го съезда хирургов УССР. К., 1962; Отдаленные результаты аденомэктомии предстательной железы // Сб. работ Терноп. мед. ин-та. 1964 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
