Мартинюк Влас Захарович
Визначення і загальна характеристика
МАРТИНЮ́К Влас Захарович (22. 02. 1896, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь — 12. 07. 1980, Львів) — лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1947), професор (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Закін. Харків. мед. інститут (1924). Працював сан. лікарем. Від 1929 — керівник секції гігієн. дослідж. Укр. інституту громад. споруд; 1932–41 — завідувач відділу гігієни житла і громад. споруд Укр. інституту комунал. гігієни; водночас від 1932 — в Укр. інституті удосконалення лікарів (усі — Харків): 1938–41 — доцент кафедри комунал. гігієни; 1943–46 — держ. сан. інспектор МОЗ УРСР; за сумісн. 1944–46 — доцент кафедри заг. і комунал. гігієни Київ. інституту удосконалення лікарів; 1946–70 — зав., 1970–80 — професор кафедри заг. гігієни, 1950–55 — декан лікув. ф-ту, 1955–65 — проректор з навч. роботи Львів. мед. інституту. Вивчав стан здоров’я населення з урахуванням заг. екол. ситуації регіону; проводив гігієн. оцінку житла, сан.-гіг. експертизу буд. матеріалів; розробив ефективні засоби оздоровлення довкілля; обґрунтував гранично допустимі концентрації шкідл. речовин в об’єктах довкілля; описав механізм виникнення хроніч. інтоксикації оксидом вуглецю.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Методика санитарно-гигиенических исследований в жилищах. К., 1930; Хронические оксиуглеродные интоксикации. Л., 1957 (співавт.); Гігієна: Підруч. К., 1963 (співавт.); Інтоксикація окисом вуглецю та шляхи її послаблення. К., 1971 (співавт.); Атмосфера, в якій ми живемо. К., 1973 (співавт.); Гигиена планирования и оборудования жилища. К., 1978 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
