Мартінайтіс Марцеліюс

МАРТІНА́ЙТІС Марце́ліюс (Martinaitis Marcelijus; 01. 04. 1936, с. Пасярбянтіс, нині Расейняй. р-ну, Литва — 05. 04. 2013, Вільнюс) — литовський поет, есеїст, драматург, перекладач. Державна премія Литов. РСР (1984). Нац. премія з літ-ри і мистецтва (1998), літ. премії ім. П. Шірвіса (1995), ім. Ю. Жемайте (2010), ім. Ю. Паукштяліса (2011). Орден Великого князя Литовського Ґедиміна 4-го ступ. (1995). Навч. у Каунас. політех. інституті (Литва, 1956), закін. Вільнюс. університет (1964; від 1980 викладав у ньому фольклор). Працював у ЗМІ. Один із кер. визв. руху «Саюдіс» (кін. 1980-х рр.). Літ. діяльність розпочав 1955: опублікував значну кількість есеїв, видав низку поет. збірок, написав п’єси для ляльк. театрів. У творах М. звертається до нар. традиції, утверджує істор., нац., культурні цінності; вірші відзначаються речитативністю, афористичністю; ґротеск, парадокс, іронія властиві навіть лірич. творам. Відомий своїми «Kukučio baladės» («Балади Кукутіса», 1977; 1985; 1986), які виконував популяр. співак В. Кярнаґіс. У них через уявне спілкування із гол. героєм М. заново інтерпретує нац. історію Литви; висловлює в поет. формі думки, що не могли бути оприлюднені в умовах рад. дійсності. Для дітей написав кн. «Pelenų antelė: pjesės lėlių teatrui» («Попільна качечка: п’єси для лялькового театру», 1980), «Amžinas tiltas» («Вічний міст», 1987). Проблемам поет. майстерності присвятив вид. «Poezija ir žodis» («Поезія і слово», 1977; усі — Вільнюс). У наук. працях досліджував зв’язок між фольклором і профес. літ-рою, зосереджував увагу на відголосках міфів у фольклорі. Написав сценарій для фільму «Вчора і завжди» (реж. Ґ. Лукшас, 1985). Переклав низку віршів І. Франка, Лесі Українки, Б.-І. Антонича, М. Вінграновського, І. Драча. Окремі твори М. українською мовою переклали Д. Павличко, П. Мовчан, С. Жолоб, В. Затуливітер, А. Непокупний, О. Довгий, Л. Кульбак, Д. Чередниченко, В. Герасим’юк, П. Марусик, М. Рябчук, М. Станович.

Завантажити статтю