Мартов Юлій Йосипович
МА́РТОВ Юлій Йосипович (справж. — Цедербаум; псевд.: Алексей, Гамма, Берг та ін.; 12. 11. 1873, Стамбул — 04. 04. 1923, м. Шемберґ, Німеччина, похов. у Берліні) — компартійний діяч. Від 1891 навч. у С.-Петербур. університеті. 1892 очолив с.-д. студент. гурток (згодом — група «Освобождение труда»), 1893 за розпо- всюдження нелегал. літ-ри висланий на 3 р. до м. Вільно (нині Вільнюс) під глас. нагляд поліції. Після звільнення 1895 запропонував групі соціал-демократів на чолі з В. Леніним об’єднатися із групою «Освобождение труда», увійшов до керівництва новоствор. «Союза борьбы за освобождение рабочего класса». Від 1901 мешкав за кордоном. Після розколу на 2-му з’їзді РСДРП (1903) став одним із лідерів меншовиків. Член редколегії і актив. дописувач г. «Искра», а також «Социал-демократ» (1908–11), «Луч» (1913–14) та ін. У травні 1917 повернувся до Петрограда (нині С.-Петербург), у червні того ж року увійшов до Всерос. ЦВК. Критикував укладення Брестського мирного договору, вимагав від більшовиків демократизації політ. життя, відмови від націоналізації усієї промисловості, змін в аграр. політиці. 1920 виїхав до Німеччини. Очолив Закордонну групу РСДРП(меншовиків), 1921 заснував ж. «Социалистический вестник».
Рекомендована література
- Мартов и его близкие: Сб. Нью-Йорк, 1959;
- Урилов И. Х. Мартов: Политик и историк. Москва, 1997;
- A. Liebich. Martov’s Last Testament // Revolutionary Russia. 1999. Vol. 12, № 2;
- Шубин А. В. Социализм: «Золотой век» теории. Москва, 2007;
- Из архива семьи Цедербаум. Москва, 2008.