Мартон Іштван Ференцович
Визначення і загальна характеристика
МА́РТОН Іштван Ференцович (Степан Федорович; 24. 11. 1923, с. Софія, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. — 14. 01. 1996, Ужгород) — композитор, піаніст, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1965). Член СК України (1952) та Угорщини (1992). Обл. премія ім. Д. Задора (1995). Закін. Ужгород. муз. училище (1949; викл. Ж. Лендел, Д. Задор, К. Воск), де відтоді й викладав. Від 1963 — худож. кер. Закарп. філармонії (Ужгород); 1975–96 очолював при ній фольклор. ансамбль «Ужгородські мелодії», для якого здійснив понад 250 оригін. обробок угор., словац., румун., закарп. нар. мелодій. Автор творів для струн., духових інструментів, романсів на слова угор., укр. поетів, обробок укр. та зарубіж. пісень, музики для дітей. Серед учнів — Є. Станкович, В. Теличко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- муз. комедія «Конвалії цвітуть для тебе» (лібрето Ю. Чорі та І. Марушка, 1974), дит. міні-опера «Розумна дівчина і король» (лібрето Т. Боніславського, 1976), оперета «Dalos pasztor» (лібрето Л. Балли, незакін.); вокал.-симф. — Меса (1945), «Карпатська рапсодія» пам’яті художника Ф. Манайла для нар. хору з оркестром (сл. Ю. Шкробанця, 1988), кантати; для симф. оркестру — Карпатська поема (1969), Урочистий марш (1973), Скрипк. концерт (1984); для камер. оркестру — 2 Закарп. дивертисменти (1965), Симфонієта (1988), Токата для органа (1974); для органа з оркестром — Пасакалія (1975), для скрипки і фортепіано — Колискова і Скерцо (1963), Новелета (1973), Соната (1979); для хору без супроводу — «Елегія» (сл. Ю. Гойди, 1950), сюїта «Літо в Ужанській долині» (лібрето Л. Балли, 1991), «Різдвяні пісні» (1990).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
