Мартон Микола Сергійович

МА́РТОН Микола Сергійович (10. 09. 1934, с. Мотижин Макарів. р-ну Київ. обл.) — актор. Нар. арт. РФ (1986). Лауреат премії «Золота маска» (С.-Петербург, 2016). Закін. Київ. театр. інститут (1958; викл. М. Верхацький). Працював у Крим. рос. драм. театрі ім. М. Горького (Сімферополь, 1958–62). Від 1962 — актор Рос. театру драми ім. О. Пушкіна (нині Олександрин. театр у С.-Петербурзі). Виконавець ролей у фільмах-виставах: Костянтин («Діти Ванюшина», 1964, реж. М. Рукавишников), Ілля Сумароков («Доки б’ється серце», 1978, реж. І. Горбачов, А. Сагальник), Хрипач («Мілкий біс», 1989, реж. Д. Карасик). М. — актор широкого твор. діапазону, виконав. манері якого притаманне поєднання гострого драматизму і ґротеску. Володіє красивим тембром голосу, озвучив низку кінострічок.

Ролі: Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки), Шебельський («Іванов» А. Чехова), Герман («Таня» О. Арбузова), Уріель Акоста (однойм. п’єса К. Ґуцкова), Окоємов («Красень-чоловік» О. Островського), Семен («Садівники» М. Ісаєва), Ромео («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Фабіано Фабіані («Марія Тюдор» В. Гюґо), Чампа («Ковпак із дзвіночками» Л. Піранделло), Маркіз («Господиня заїзду» К. Ґольдоні); у кіно — Олександр Радін («Два брати», 1964, реж. І. Єрмаков), Німецький офіцер («Женя, Женечка і “катюша”», 1967, реж. В. Мотиль), Капітан Симон («Інтервенція», 1968, реж. Г. Полока), Саблуков («Кроки імператора», 1991, реж. О. Рябокінь), Сидір Романов («Шахматист», 2004, реж. А. Кордон), Блювштейн-батько («Сонька — Золота Ручка», 2006, реж. В. Мережко), Бішоп («Шерлок Холмс», 2013, т/c, реж. О. Кавун).

Літ.: Забозлаева Т. Николай Мартон. С.-Петербург, 1994.

Л. Г. Касьяненко

Основні ролі

Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки), Шебельський («Іванов» А. Чехова), Герман («Таня» О. Арбузова), Уріель Акоста (однойм. п’єса К. Ґуцкова), Окоємов («Красень-чоловік» О. Островського), Семен («Садівники» М. Ісаєва), Ромео («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Фабіано Фабіані («Марія Тюдор» В. Гюґо), Чампа («Ковпак із дзвіночками» Л. Піранделло), Маркіз («Господиня заїзду» К. Ґольдоні); у кіно – Олександр Радін («Два брати», 1964, реж. І. Єрмаков), Німецький офіцер («Женя, Женечка і “катюша”», 1967, реж. В. Мотиль), Капітан Симон («Інтервенція», 1968, реж. Г. Полока), Саблуков («Кроки імператора», 1991, реж. О. Рябокінь), Сидір Романов («Шахматист», 2004, реж. А. Кордон), Блювштейн-батько («Сонька – Золота Ручка», 2006, реж. В. Мережко), Бішоп («Шерлок Холмс», 2013, т/c, реж. О. Кавун).