Мартос Микола Миколайович
Визначення і загальна характеристика
МА́РТОС Микола Миколайович (20. 11. 1858, Полтава — 14. 10. 1933, Заґреб) — військовик. Походив із давнього козац.-старшин. роду. Генерал від інфантерії (1913). Закін. 1-е Павлів. училище (1877), Микол. академію Генштабу (1883). Учасник рос.-турец. війни 1877–78, Китай. походу 1900, рос.-япон. 1904–05 і 1-ї світ. воєн. Служив у лейб-гвардії Волин. полку, Кавказ. і Одес. військ. округах. Від 1905 — нач. 15-ї піхот. дивізії; від 1907 — пом. командувача Приамур. військ. округу; від 1911 — командир 15-го армій. корпусу. В серпні 1914 потрапив у нім. полон, 1918 звільнений. Деякий час мешкав у Києві, згодом переїхав до Севастополя, де приєднався до білого руху. Від вересня 1919 — нач. Держ. варти при головнокомандувачі ЗС Пд. Росії. Від 1920 — на еміграції.
Завантажити статтю
Людина 
