Марусик Тарас Павлович
МАРУ́СИК Тарас Павлович (05. 05. 1955, с. Яблуниця Надвірнян. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — журналіст, культуролог, перекладач. Член НСПУ (2012), НСЖУ (1997). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1976), вивчав право у Бурґунд. університеті (м. Діжон, Франція, 1993–94). Учителював на Івано-Франківщині та Закарпатті (1976–86); працював гол. консультантом Комісії з питань культури (1990–93) і Комітету з питань культури та духовності (1997–2000) ВР України, радником Міністра культури України (1994–95), на керів. посадах у Секретаріатах КМ України (2000–01) та Президента України (2007–10), пом.-консультантом нар. депутата України І. Фаріон (2012–14), від 2016 — заступник голови Координац. ради з питань застосування української мови в усіх сферах сусп. життя при Міністерстві культури України. Голова Координац. ради з питань захисту української мови при Київ. міській організації «Меморіал» ім. В. Стуса (від 2011). Член Спілки франкомов. преси (від 2005). Автор та ведучий програм у Київ. бюро радіо «Свобода», зокрема рубрики «А мова — як море». Співорганізатор перевезення в Україну робочого кабінету В. Винниченка з м. Мужен (Франція) в обл. краєзн. музей у Кропивницькому (1992). Переклав з франц. мови кн. «Кінець комунізму» Ф. Том (К., 1999), «Франція та Україна: Становлення української дипломатії (березень 1917 — лютий 1918)» В. Косика (Л., 2004), «Лихо століття. Про комунізм та унікальність Голокосту» (К., 2007) і «Свята Русь» (К., 2017) А. Безансона.
Завантажити статтю
Людина 
