Марусин Мирослав

МАРУ́СИН Мирослав (26. 06. 1924, c. Княже, нині Золочів. р-ну Львів. обл. — 21. 09. 2009, Рим) — церковний діяч УГКЦ. Дійсний член НТШ (1979), почес. д-р Віден. університету (1984) й УВУ. Навч. у Львів. греко-катол. богослов. академії (1943–44), Падерборн. римо-катол. духов. семінарії (Німеччина, 1944–49). Здобув докторат із теології у Папському інституті сх. студій (Рим, 1951). У 1948 отримав ієрей. свячення від архієпископа І. Бучка. Був його секр. і канцлером, супроводжував під час відвідин укр. громад у світі. Від 1958 — чл. Літург. комісії Конгрегації Сх. Церков (опікується вид. богослужб. книг); від 1963 — проф. літург. студій Укр. катол. університету (обидва — Рим). Також душпастирював у Італії, Швей-царії, країнах Скандинавії. 1971–82 — апостол. візитатор для українців греко-католиків Зх. Європи; водночас 1977–82 — віце-президент Папської комісії у справах ревізії Кодексу сх. канон. права. 28 липня 1974 хіротонізов. на єпископа, 14 вересня 1982 піднесений до гідності архієпископа. 1982–2001 — секр. Конгрегації Сх. Церков. Автор праць з історії Церкви, багатьох публікацій літург., теол., істор. тематики. Від кін. 1980-х рр. неодноразово відвідував Україну.

І. Д. Любчик