Марцинів Олег Дмитрович

МАРЦИ́НІВ Олег Дмитрович (08. 03. 1953, м. Чортків Терноп. обл.) — режисер. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Член НСТДУ (1977). Закін. Харків. інститут мистецтв (1974; викл. М. Мушкіна), Вищі реж. курси у Москві та Ленінграді (нині С.-Пе­тербург, 1982; викл. Г. Товстоногов). Засн. театрів «Актор» (1978) та «Вертеп» (1989), Всеукр. центру фестивалів, масових дійств і концерт. програм «Кобзар» (1995; усі — Київ). Здійснив понад 200 театраліз. програм, серед яких — «Київ — древній, віковічний!», «Веселка Надзбруччя» (обидві — 1999), «Україно, пісне моя!», «Україна крізь віки» (обидві — 2001), «Військо українське!» (2001–03), «Щедрий вечір, Україно моя!» (2002), «Київська пектораль» (2002–04), «Зелене диво-свято на пагорбах Дніпра» (2004), «Зіронька ясна над Києвом сяє» (2005), «Пісні Перемоги» (2006), «Присягаємо тобі, Україно!», «Слава величному Києву — місту-герою!» (обидві — 2008), «Єдності дай, Боже, нам всім!» (2009), «Мелодія для двох сердець» (2011–15), «Всеукраїнська масляна»; заходи до Дня Незалежності України у Донецьку, Маріуполі, Новоазовську, Єнакієвому (усі — 2012), Всеукр. дня родини (АР Крим, 2013); військ. паради «Армія з народом!» (2014), «Присягаємо тобі, Україно!» (2016). Творча манера М. вирізняється філос. концепцією розлогого сценіч. дійства, умінням структурувати візуал. ряд, залучивши велику кількість учасників, постановки, зазвичай, спрямовані на утвер­­дження нац. гідності. Вистави: «А зорі тут тихі...» за Б. Ва­­сильєвим, «Тіль Уленшпігель» за мотивами Шарля де Костера (обидві — 1978), «Гамлет» В. Шекспіра (1979), «Біг» М. Бул­­гакова (1982), «Про Федота-стрільця» Л. Філатова (1984), «Качине полювання» О. Вампілова, «Незабутнє» О. Довженка (обидві — 1985), «Диктатура совісті» М. Шатрова (1987), «Чари купальської ночі», «Христос рождається» (обидві — 1991, за влас. сценарієм), «Святий Ми­­колай» І. Франка (1998), «Солом’яний бичок» (1999), «Івасик-Телесик» (2000) Олександра Олеся.

Завантажити статтю