Марчак Володимир

МАРЧА́К Володимир (31. 03. 1922, с. Пакошівка Сяноц. пов. Львів., нині Під­карп. воєводства, Польща — 16. 10. 2016, м. Сянок) — український письмен­ник у Польщі. Після закінче­н­ня 5-клас. початк. школи (1935) успішно склав тести для вступу до чол. гімназії в Сяноку, але не навч. у ній, оскільки для цього потрібно було змінити нац. приналежність з української на польську. Під час 2-ї світової вій­ни у травні–грудні 1941 був змушений служити в нім. вермахті. Потім повернувся до рідного села. Був прихильником ОУН. У лютому 1945 з приходом Червоної армії М. заарешт. як укр. націоналіста, у квітні того ж року від­правлено у концтабір на Кавказ (побл. ст. Ала-гір), 1947 його пере­ведено до м. Ростов-на-Дону (РФ). 1950 повернувся додому, працював обліковцем газу й за­ймався домаш. госп-вом. 1953 заарешт. польс. владою; за звинуваче­н­ням у допомозі й пере­ховуван­ні укр. під­пільників, що пере­сувалися тер. Польщі, увʼязнений на 3 р. Від 1956 брав участь у від­новлен­ні сяноц. укр. православ. церкви, при якій служив дяком, а також став актив. діячем Укр. су­спільно-культур. товариства. Від 1941 М. за­ймався самоосвітою, по­стійно нотував пригоди свого життя. Згодом написав низку книжок-спогадів, що на­друк. польс. та укр. мовами і ви­дані у Польщі й Україні: перша — «Ukrainiec w Polsce — Było takie życie — Byli tacy ludzie» (1992), оста­н­ня, 15-та — «Drogami moich przemilczeń» (2011). З них 4 книжки опубл. українською мовою: «Українець у Польщі» (ч. 1–3, Л.; Сянок, 2006), «Сповідь без гріха» (2006), «Інформаційний альбом до повного ви­да­н­ня книжки “Українець у Польщі” (у трьох частинах)» (2007), «З далекої Криниці, Калуша, Улюча і Ропенки зу­стрілась наша доля в Сяноці...» (2009; усі — Сянок). 2005 українською мовою у Львові ви­йшла 1-а ч. «Українця у Польщі». Крім того, польс. мовою опубл. кн. «Ukrainiec w Polsce — Dole i niedole w PRL-u» (1993), «Moje spotkanie z Prawosławiem» (1997), «Ukrainiec w Polsce — zachować od zapomnienia» (1998), «Ukrainiec w Polsce — (pełne wyda-nie)» (2000), «Ukrainiec z Polski — podróżuje» (2002), «Parafia Prawo­sławna w Sanoku. Dusza śpiewa Sanok» (2006), «Czy to koniec? Ukraińca w Polsce?» (2010; усі — Сянок). У своїх повістях та оповідан­н­нях, побудованих на влас. спо­стереже­н­нях і пере­житому, від­творює про­блемну й трагічну долю Галичини в між­воєн. і післявоєн. періоди, описує щоден­не життя рідного села і загалом усього багатокультур. Прикарпа­т­тя.

Завантажити статтю