Маршак Самуїл Якович

МАРША́К Самуїл Якович (Маршак Самуил Яковлевич; псевд. — Доктор Фрикен, Уеллер, С. Кучумов, С. Яковлєв; 22. 10(03. 11). 1887, м. Воронеж, Росія — 04. 07. 1964, Москва) — російський поет, перекладач, драматург. Сталін. (1942, 1946, 1949, 1951) та Ленін. (1963) премії. 1893–95 жив у діда, вітеб. рабина, під керівництвом якого вивчив іврит. Дитинство та юність провів у м-ку Острогожськ (нині Воронез. обл.), де від 1899 навч. у гімназії. 1902 побував у С.-Пе­тербурзі, познайомився з критиком В. Стасовим, а через нього — з М. Горьким. Тоді ж на сл. М. виконано кантату «На смерть М. Антокольського» (музика О. Глазунова і О. Лядова), що посприяло йому продовжити навч. в одній із кращих с.-петер­­бур. г-зій, де раніше для нього не знаходилося євр. квоти. Перші опубл. твори М. — елегії «20 таммуза» та «Над открытой могилой» («Еврейская жизнь», 1904, № 6, 8). Проживав 1904–06 у сім’ї М. Горького в Ялті, навч. у місц. гімназії, опублікував низку вір­шів та перекл. у ж. «Молодая Иудея» (1905–06) та альманасі «Песни Молодой Иудеи» (1906). У 1905–09 співпрацював із ж. «Еврейская жизнь» і «Еврейский мир», де друкував вірші на євр. та біблійні теми. 1911 подорожував Ізраїлем та Сирією, під враженням поїздки написав лірич. цикл «Палестина» і цикл. подорож. нарисів, опубл. у євр. тижневику «Разсвѣтъ». 1912–14 слухав лекції у Лондон. університеті, перекладав твори Р. Бернса, В. Вордсворта, В. Блейка. 1915–17 жив у Воронежі, від 1918 — у Єкатеринодарі (згодом Краснодар), виступав із фейлетонами у проденікін. г. «Утро Юга». Тут заснував «Дитяче містечко» з театром, б-кою, майстернями, де ставили його п’єси, опубл. у зб. «Театр для детей» (Краснодар, 1922). У 1917–18 у збірниках видавництва «Сафрут», зокрема «Еврейской антологии», вміщено перекл. творів Х. Бялика, З. Шнеура, Д. Шимона. 1919 у Єкатеринодарі вийшла перша зб. «Сатиры и эпиграммы». Викладав англ. мову в Кубан. університеті. 1922 повернувся до Петрограда (нині С.-Пе­тербург), працював зав. літ.-ре­­пертуар. частини ТЮГу. Тут опублікував кн. для дітей «Детки в клетке», «Пожар», «Сказка о глупом мышонке» (усі — 1923), «Цирк», «Мороженое», «Вчера и сегодня» (усі — 1925), «Багаж» (1926), «Пудель», «Почта» (обидві — 1927), «Вот какой рассеянный» (1930) та ін., що принесли йому популярність як дит. поета. Широко відомими стали його п’єси-казки «Кошкин дом» (1922), «Терем-теремок» (1940) та «Двенадцать месяцев» (1943). Створив дивовиж. соняч. світ яск­равого, наповненого фарбами ди­­тинства, який вдало вписався у сформульовані пізніше канони соцреалізму. 1924–25 — ред. дит. ж. «Новый Робинзон», 1924–34 — гол. ред. дит. відділу Держвидаву. 1937, побоюючись репресій, переїхав до Москви. У роки 2-ї світової вій­ни писав сатир. вірші, політ. памфлети, байки, вір­­шов. підписи до антифашист. плакатів і карикатур. Після вій­ни завершив перекл. усіх 154-х сонетів В. Шекспіра (1948), що посіли значне місце у його твор. доробку; написав нові твори для дітей «Разноцветная книга» (1947), «Круглый год» (1948; усі — Москва), переклав «Песни Литовского гетто» (1948, опубл. у США). Ліричні вірші М. для дорослих вміщені у зб. «Избранная лирика» (Москва, 1962). Укр. тематика відображена в сатир. віршах єкатеринодар. періоду «На Украине» (1918), «Петлюра и конгресс», «К оставлению Одес­­сы» (обидва — 1919), а також у поезіях для дітей 1930-х рр. («Война с Днепром», «Распахнула Украина пограничные ворота…») та деяких перекл. (зокрема М. Кемпе «Латышские поэ­­ты в детском саду украинского колхоза»). М. переклав російською мовою окремі твори Лесі Українки, І. Франка, П. Тичини, С. Олійника, А. Малишка, П. Воронька. Укр. мовою деякі твори М. переклали П. Тичина, М. Рильський, Н. Забіла, М. Пригара, З. Біленко, Б. Чалий.

Рекомендована література

1. Антонов А. Писатель С. Мар­­шак — в Ялте // Курорт. газ. [Ялта]. 1952, 19 сен.;
   Google Scholar Internet
2. О качестве переводов: [О пер. стих. Маршака «Война с Днепром» П. Ты­­чиной] // Лит. газ. 1952, 27 дек.;
   Google Scholar Internet
3. Афа­­насьева Л. Здесь начиналась юность поэта // Курорт. газ. 1964, 14 июля;
   Google Scholar Internet
4. Га­­ланов Б. С. Я. Маршак. Москва, 1965;
   Google Scholar Internet
5. Петровский М. Киевская гастроль док­­тора Фрикена // Радуга. 1978. № 9;
   Google Scholar Internet
6. Дядищева Л. «Слово» Леси Украинки в русских переводах // Вопр. рус. лит-ры: Респ. межвед. науч. сб. Л., 1980. Вып. 1;
   Google Scholar Internet
7. Рысак А. С. Маршак — переводчик Леси Украинки // Там само. 1985. Вып. 2;
   Google Scholar Internet
8. Ку­­ценко И. Маршак С. Я. в Краснодаре (1918–1922). Краснодар, 1997;
   Google Scholar Internet
9. Гейзер М. С. Я. Маршак. Мос­­ква, 2006.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю