МАСО́Л Віталій Андрі­йович (14. 11. 1928, с. Олишівка, нині Черніг. р-ну Черніг. обл. — 21. 09. 2018, Київ) — політичний діяч. Народний депутат України (1990–94, 1994–98). Кандидат технічних наук (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1985). Ордени «За заслуги» 3-го (1997) і 1-го (2008) ступ., князя Ярослава Мудрого 5-го (1998) і 4-го (2003) ступ. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1951). Від­тоді працював на виробництві, зокрема від 1963 — директор Новокр­аматор. маш.-буд. заводу, водночас від 1971 — ген. дир. ВО Кр­аматор. заводів важкого машинобудува­н­ня (Донец. обл.); від 1972 — 1-й за­ступник голови Держплану УРСР; від 1979 — 1-й за­ступник голови РМ УРСР, голова Держплану УРСР; від 1987 — голова РМ УРСР. Член ЦК КПУ (від 1976) і КПРС (від 1989). У 1990 через складну су­спільно-політ. і екон. ситуацію та зумовлену нею акцію протесту студентів у Києві (ві­дома як «революція на граніті») ви­йшов у від­ставку. В червні 1994 — квітні 1995 — Премʼєр-Міністр України. У ВР України 1-го склика­н­ня — чл. Комісії з питань планува­н­ня, бюджету, фінансів і цін, групи «За соц. справедливість»; 2-го — чл. Комітету з питань Чорнобил. ката­строфи, фракції «Соц.-ринк. вибір». Голова на­гляд. ради Всеукр. доброчин. організації «Місія “Україна — ві­дома”» (від 2001). Автор кн. «Индустриальное развитие Украинской ССР» (1974; спів­­авт.), «Упущен­ный шанс: Не­­бес­при­страстные размышления экс-премьера Украины о том, что произошло в бывшем Советском Союзе» (1993), «В єдиному народногосподарському комплексі» (1997; усі — Київ).