Масол Віталій Андрійович

МАСО́Л Віталій Андрійович (14. 11. 1928, с. Олишівка, нині Черніг. р-ну Черніг. обл. — 21. 09. 2018, Київ) — політичний діяч. Народний депутат України (1990–94, 1994–98). Кандидат технічних наук (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1985). Ордени «За заслуги» 3-го (1997) і 1-го (2008) ступ., князя Ярослава Мудрого 5-го (1998) і 4-го (2003) ступ. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1951). Відтоді працював на виробництві, зокрема від 1963 — директор Новокраматор. маш.-буд. заводу, водночас від 1971 — ген. дир. ВО Краматор. заводів важкого машинобудування (Донец. обл.); від 1972 — 1-й заступник голови Держплану УРСР; від 1979 — 1-й заступник голови РМ УРСР, голова Держплану УРСР; від 1987 — голова РМ УРСР. Член ЦК КПУ (від 1976) і КПРС (від 1989). У 1990 через складну суспільно-політ. і екон. ситуацію та зумовлену нею акцію протесту студентів у Києві (відома як «революція на граніті») вийшов у відставку. В червні 1994 — квітні 1995 — Прем’єр-Міністр України. У ВР України 1-го скликання — чл. Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін, групи «За соц. справедливість»; 2-го — чл. Комітету з питань Чорнобил. катастрофи, фракції «Соц.-ринк. вибір». Голова нагляд. ради Всеукр. доброчин. організації «Місія “Україна — відома”» (від 2001). Автор кн. «Индустриальное развитие Украинской ССР» (1974; спів­авт.), «Упущенный шанс: Не­­беспри­страстные размышления экс-премьера Украины о том, что произошло в бывшем Советском Союзе» (1993), «В єдиному народногосподарському комплексі» (1997; усі — Київ).

Завантажити статтю