Кириченко Федір Трифонович
КИРИЧЕ́НКО Федір Трифонович (псевдонім — Ф. Коткович; 19. 04(02. 05). 1908, с. Рашівка, нині Гадяцького р-ну Полтавської обл. — 27. 04. 1985, м. Вишневе Києво-Святошинського р-ну Київської обл.) — поет, літературознавець, журналіст. Брат С. Кириченка. Член «Плугу» (1931), Спілки журналістів СРСР (1959). Учасник другої світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківський інститут педагогічної профосвіти (1933). Учителював (1937–41). Працював на Сумщині: редактор газети «Прапор Жовтня» (м. Ромни, 1949–50), кореспондент газети «Більшовицька зброя» (Суми, 1950–51); заступник редактора газети «Соціалістичне життя» (м. Лебедин, 1954–59); у Києві: молодший редактор Управління видавництв Головполіграфвидаву Міністерства культури УРСР (1960–64), редактор видавництва «Мистецтво», літературний редактор, завідувач відділу газети «Друг читача» (1964–66), старший інспектор відділу координації та організації книжкової торгівлі Комітету по пресі при Ради Міністрів УРСР «Укркнига» (1966–68), редактор газети «Вікно сатири» (1982–85). Дебютував віршем «Молодий піонер» у газеті «На зміну» (1927, 1 травня). У 1950-х роках досліджував історію української літератури. Написав ґрунтовні розвідки з історії культури «Шевченко в Ромнах», «Перебування Шевченка на Роменщині» (обидві — 1941). Автор збірки «Слово героям» (Харків, 1932). Вірші К. вміщено у збірці «Із поезії 20-х років» (1959), «Перший заспів» (1961; обидва — Київ). Залишив спогади про Ф. Швіндіна, І. Бойка, І. Юрченка, О. Білоуса, В. Кошового та ін. Упорядник збірки віршів «Наша молодість цвіте» Д. Чепурного, збірки «Поезії» М. Скуби (обидві — 1963), «Комсомольське серце» М. Кожушного (1976; усі — Київ). Посмертно опубліковано збірки «Поезії» (Київ, 2008). На будинку, де К. жив у м. Вишневе на вул. імені Лесі Українки, № 44, у 1996 встановлено меморіальну дошку.