Киричинський Олексій Романович
КИРИЧИ́НСЬКИЙ Олексій Романович (31. 12. 1888(12. 01. 1889), м. Біла Холм. губ., нині Біла Підляська Люблін. воєводства, Польща — 02. 12. 1970, Київ) — лікар-фізіотерапевт. Брат В. Киричинського. Доктор медичних наук (1949), професор (1959). Закін. Університет св. Володимира в Києві (1912), де відтоді й працював. Під час 1-ї та 2-ї світ. воєн був військ. лікарем. 1923 очолював фізіотерапевт. відділ. 4-го санаторію у Києві; від 1924 — у Київ. інституті удосконалення лікарів: 1944–61 — засн. і завідувач кафедри фізіотерапії; водночас від 1927 — у Київ. НДІ нейрохірургії: від 1950 — зав. відділ. віднов. нейрохірургії та фізіотерапії; 1944–70 — консультант фізіотерапевт. поліклініки в Києві (на її будівлі К. відкрито мемор. дошку). Гол. фізіотерапевт МОЗ УРСР (1944–70). Голова Укр. респ. товариства фізіотерапевтів та курортологів (1924–70). Засн. вчення про вегетативні реакції організму на вплив фіз. чинників. Розробив метод парафінотерапії, обґрунтував його застосування в лікуванні вогнепал. уражень головного мозку.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Неврози вісцерального походження (Про патогенез, семіотику, діагностику та терапію-фізіотерапію). 1957; Рефлекторная физиотерапия (Введение в изучение физиотерапии). 1959; Основні фізіотерапевтичні методи в гінекології (Методика і техніка). 1959 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Бучинский С. Н. Киричинский А. Р. — человек, врач, ученый // Вест. физиотерапевта. 2010. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
