КИРИЧИ́НСЬКИЙ Олексій Романович (31. 12. 1888(12. 01. 1889), м. Біла Холм. губ., нині Біла Під­ляська Люблін. воєводства, Польща — 02. 12. 1970, Київ) — лікар-фізіотерапевт. Брат В. Киричинського. Доктор медичних наук (1949), професор (1959). Закін. Університет св. Володимира в Києві (1912), де від­тоді й працював. Під час 1-ї та 2-ї світ. воєн був військ. лікарем. 1923 очолював фізіотерапевт. від­діл. 4-го санаторію у Києві; від 1924 — у Київ. ін­ституті удосконале­н­ня лікарів: 1944–61 — засн. і завідувач кафедри фізіотерапії; водночас від 1927 — у Київ. НДІ нейрохірургії: від 1950 — зав. від­діл. від­нов. нейрохірургії та фізіотерапії; 1944–70 — консультант фізіотерапевт. поліклініки в Києві (на її будівлі К. від­крито мемор. дошку). Гол. фізіотерапевт МОЗ УРСР (1944–70). Голова Укр. респ. товариства фізіотерапевтів та курортологів (1924–70). Засн. вче­н­ня про вегетативні реакції організму на вплив фіз. чин­ників. Роз­робив метод парафінотерапії, об­ґрунтував його за­стосува­н­ня в лікуван­ні вогнепал. уражень головного мозку.