КИРІЄ́НКО Микола Прокопович (15. 08. 1937, Чернігів) — фахівець у галузі фізичного вихова­н­ня та спорту, тренер (велоспорт). Кандидат педагогічних наук (1978). Майстер спорту (1964). Заслужений тренер України (1986). Закінчив Київський ін­ститут фізичної культури (1961), де викладав на кафедрі велоспорту (1963), був старшим науковий спів­робітником про­блемної науково-дослідної лабораторії великих фізичних навантажень (1973–87). Працював за­ступником керівника на­вчально-спортивного від­діле­н­ня Київської ради «Динамо» (1962), тренером у Польщі (1967–72) та Іраку (1987–90). Від 1998 — у Державному науково-дослідному ін­ституті фізичної культури та спорту: за­ступник директора з науково-дослідної роботи (1999–2002), завідувач лабораторії про­грамува­н­ня і впровадже­н­ня результатів наукових досліджень у практику під­готовки збірних команд України (2005–10), старший науковий спів­робітник (від 2011). За­ступник керівника (1976–90), керівник (1991–92, від 1998) комплексних наукових груп із науково-методичного та медико-біо­логічного забезпече­н­ня під­готовки збірних команд СРСР, СНД, України з велосипедного спорту до чемпіонатів світу та Олімпійських ігор. Заснував та очолював в Україні філію Між­народного фонду олімпійського чемпіона з велоспорту В. Капітонова (1993–2005). Автор низки брошур, зокрема «Методические рекомендации подготовки велосипедистов шос­сейников к ХІХ Олимпийским играм 1976» (1974), «Методические рекомендации по совершенствованию системы подготовки велосипедистов шос­сейников к ХХ Олимпийским играм 1980 г.» (1977), «На­учно-методическое обеспечение подготовки сборных команд Украины к Играм ХХVІІ Олимпиады» (2000; усі — Київ).