Кир’янов Володимир Васильович
Визначення і загальна характеристика
КИР’Я́НОВ Володимир Васильович (15. 03. 1951, Кіровоград, нині Кропивницький — 15. 08. 2017, там само) — графік. Чоловік Л. Кир’янової. Член НСХУ (1992). Обл. мист. премія ім. О. Осмьоркіна (2010). Навч. у Ленінгр. інституті театру, музики та кінематографії (нині С.-Петербург, 1974–76; викл. Ю. Клюге, І. Коротков). Відтоді працював у Кіровограді: оформлювачем худож. вироб. майстерень Худож. фонду УРСР, на заводі «Гідросила» (1980–93). На творчій роботі. Учасник всеукр. та міжнар. мистецьких виставок від 1983. Персон. — у Кіровограді (1996, 2011). Основна галузь — станк. графіка в автор. техніці малюнка пером. Для творчості К. характерні філософічність, іронічність. Окремі роботи зберігаються у Кіровогр. та Івано-Фр. ХМ, Кіровогр. худож.-мемор. музеї О. Осмьоркіна.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Гамлет на селі» (1979), «Невтручання», «Сходи» (обидва — 1983), «Дзеркало», «Катеринщик» (обидва — 1984), «Бовкання», «Долі», «Визрівання», «У майстерні» (усі — 1989), «Коти» (1992), «Адам і Єва» (1999), «До Європи» (2009), «Висмикувачі дерев» (2010); іл. — до повісті «Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» М. Гоголя (1983; не опубл.), кн. «Загадки з бабусиної грядки» М. Хижка (К., 1988), «По-латыни между прочим» В. Сомова (Москва, 1992), «Вдовушка» О. Жовни (Кр., 1996), «Станційні пасторалі. Сповідь дитинства» Г. Гусейнова (Кривий Ріг, 1999), «Улитка на лезвии» В. Сідніна (К., 2008).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
