Кир’янов Володимир Васильович
.jpg)
КИРʼЯ́НОВ Володимир Васильович (15. 03. 1951, Кіровоград, нині Кропивницький — 15. 08. 2017, там само) — графік. Чоловік Л. Кирʼянової. Член НСХУ (1992). Обласна мистецька премія імені О. Осмьоркіна (2010). Навчався у Ленінградському інституті театру, музики та кінематографії (нині Санкт-Петербург, 1974–76; викладачі Ю. Клюге, І. Коротков). Відтоді працював у Кіровограді: оформлювачем художніх виробничих майстерень Художнього фонду УРСР, на заводі «Гідросила» (1980–93). На творчій роботі. Учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1983. Персональні — у Кіровограді (1996, 2011). Основна галузь — станкова графіка в авторській техніці малюнка пером. Для творчості К. характерні філософічність, іронічність. Окремі роботи зберігаються у Кіровоградському та Івано-Франківському художніх музеях, Кіровоградському художньо-меморіальному музеї О. Осмьоркіна.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Гамлет на селі» (1979), «Невтручання», «Сходи» (обидва — 1983), «Дзеркало», «Катеринщик» (обидва — 1984), «Бовкання», «Долі», «Визрівання», «У майстерні» (усі — 1989), «Коти» (1992), «Адам і Єва» (1999), «До Європи» (2009), «Висмикувачі дерев» (2010); іл. — до повісті «Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» М. Гоголя (1983; не опубл.), кн. «Загадки з бабусиної грядки» М. Хижка (К., 1988), «По-латыни между прочим» В. Сомова (Москва, 1992), «Вдовушка» О. Жовни (Кр., 1996), «Станційні пасторалі. Сповідь дитинства» Г. Гусейнова (Кривий Ріг, 1999), «Улитка на лезвии» В. Сідніна (К., 2008).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 