Кир’янов Володимир Васильович
Визначення і загальна характеристика
КИР’Я́НОВ Володимир Васильович (15. 03. 1951, Кіровоград, нині Кропивницький — 15. 08. 2017, там само) — графік. Чоловік Л. Кир’янової. Член НСХУ (1992). Обл. мист. премія ім. О. Осмьоркіна (2010). Навч. у Ленінгр. інституті театру, музики та кінематографії (нині С.-Петербург, 1974–76; викл. Ю. Клюге, І. Коротков). Відтоді працював у Кіровограді: оформлювачем худож. вироб. майстерень Худож. фонду УРСР, на заводі «Гідросила» (1980–93). На творчій роботі. Учасник всеукр. та міжнар. мистецьких виставок від 1983. Персон. — у Кіровограді (1996, 2011). Основна галузь — станк. графіка в автор. техніці малюнка пером. Для творчості К. характерні філософічність, іронічність. Окремі роботи зберігаються у Кіровогр. та Івано-Фр. ХМ, Кіровогр. худож.-мемор. музеї О. Осмьоркіна.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Гамлет на селі» (1979), «Невтручання», «Сходи» (обидва — 1983), «Дзеркало», «Катеринщик» (обидва — 1984), «Бовкання», «Долі», «Визрівання», «У майстерні» (усі — 1989), «Коти» (1992), «Адам і Єва» (1999), «До Європи» (2009), «Висмикувачі дерев» (2010); іл. — до повісті «Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» М. Гоголя (1983; не опубл.), кн. «Загадки з бабусиної грядки» М. Хижка (К., 1988), «По-латыни между прочим» В. Сомова (Москва, 1992), «Вдовушка» О. Жовни (Кр., 1996), «Станційні пасторалі. Сповідь дитинства» Г. Гусейнова (Кривий Ріг, 1999), «Улитка на лезвии» В. Сідніна (К., 2008).