КРИВОРІ́ЗЬКИЙ ЗАВО́Д ГІРНИ́ЧОГО МАШИНОБУДУВА́ННЯ — під­приємство у галузі важкого машинобудува­н­ня. Роз­ташоване у м. Кривий Ріг Дні­пропетровської обл. Бере початок від Гданцівського чавуноливарного заводу, який став до ладу 1892 з ініціативи АТ криворізького залізного рудного. До складу входили 3 домни, 4 коксові батареї, електро­станція, котельня, механічна майстерня. Призупинив діяльність із початку воєн­них дій 1918–20. Діяла лише механічна майстерня з виготовле­н­ня діжок для фарб. 1923 на її базі створено управлі­н­ня допоміжними під­приємствами, яке ремонтувало гірниче обладна­н­ня. 1930 пере­йменовано у Центральні механічні майстерні тресту «Руда». Діяли механічний, перфораторний, чавуно- та сталеливарний, ковальський, ремонтно-інструментальний, електроремонтний цехи. 1934 роз­почато випуск перших вітчизняних перфораторів ПБ, вантажних машин ПМЛ-4. У 1937 майстерні пере­йменовано у завод гірничого обладна­н­ня імені газети «Комуніст» тресту «Головруда». 1938 утворено цех бурильних коронок. До складу заводу входили механічний, перфораторний, ковальський, коронковий, ламповий, фасон­но-ливарний, електроремонтний, інструментальний, ремонтно-механічний, металокон­струкцій, транс­порт­ний цехи, модельна майстерня, від­діле­н­ня кольорового литва, кін­ний двір. Під час 2-ї світової війни у серпні 1941 завод еваку­йовано у м. Магнітогорськ (Челябінської обл., РФ), де працювали 623 криворіжці, у березні 1944 повернуто до Кривого Рогу. 1945 налагоджено випуск перфораторів ПБ і ПР, лебідок ЛА-10, насосів, вагонеток тощо. 1946 від­будовано модельний цех, 1947 — механічний цех № 1, котельню, 1948 — автогараж, 1949 — перфораторний та інструментальний цехи, завод досяг проект­ної потужності. 1953–60 освоєно серійний випуск сучасних гірничих машин і механізмів. 1962–72 проведено рекон­струкцію. Продукція заводу СБШ-250, ППН-3, ПК-60, ПК-75, ПКУ отримала державний «Знак якості». 1970 введено в дію термічний цех. Від 1993 — завод гірничого машинобудува­н­ня. Серед основної продукції (понад 1,5 тис. видів) — бурові вер­стати СБШ-250-МНА-32, УБШ-312А, УБШ-501А, УБШ-227, УБШ-505Д, головки бурильні 505-04.06.0000, 532.07.01.000, НКР, перфоратори теле­скопні ПТ-48А, ПТ-38, ПП-50В1, завантажувачі ПКШ, МПП-3 та ін. Екс­порт: РФ, Монголія, Казах­стан, Індія, Іран, Куба, Вʼєтнам, Болгарія, Угорщина, Франція, Іспанія. Кількість працівників — 1,2 тис. осіб. Соціальна сфера: Палац культури, парк, турбаза. Друкований орган — газета «Криворізький машинобудівник». 2013 завод припинив виробництво.