КИСЕЛИ́ЦІ — село Путильського, нині Вижницького, ра­йону Чернівецької області. Киселицькій сільській раді під­порядковані села Гробище, Площі, Поляківське та Соколій. Знаходиться на р. Путила (притока Черемошу, басейн Дністра), за 113 км від обласного центру, за 8 км від райцентру та за 37 км від залізнична станція Вижниця. Площа 1,17 км2. Населе­н­ня 881 особа (2001), пере­важно українці. Через село проходить автотраса Чернівці–Путила. Вперше згадується в писемних джерелах 18 ст. За народними пере­казами, назва походить від імені земле­власника Киселя, який тут мав великі земельні наділи та ліси. За іншою версією, у давнину в цій місцевості були великі садки, де росли пере­важно зимові («кислі») сорти яблук. 1774 територія сучасного села уві­йшла до складу Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). За статистичними даними, 1869 К. були присілком нинішнього смт Путила (на той час — містечко Путила-Сторонець). Від 1890 — окремий населений пункт. 1869 нараховувалося 179 дворів, мешкало 628 осіб, 1880 — від­повід­но 155 і 687. Жителі К. брали участь 1843–44 та 1848–49 у селянських ви­ступах під проводом Л. Кобилиці. Після роз­паду Австро-Угорської імперії — у складі Румунії, від 1940 — УРСР. Під час 2-ї світової війни — під румунською окупацією. 1980–95 при місцевому колго­спі «Дружба» діяла звіроферма, на якій роз­водили лисиць-чорнобурок. Нині у К. — загальноосвітня школа, дитсадок; Будинок культури, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт. Діє Свято-Троїцька церква (УПЦ МП; закладена 1820, збудована у 1870-х роках). Її засновник (спроєктував також верх­ню частину) був о. І. Ганіцький — перший учитель та рідний дядько письмен­ника Ю. Федьковича. По­близу К. — памʼятка природи місцевого значе­н­ня Киселицька стінка (геологічне від­слоне­н­ня на прав­обереж­жі Путили). У селі мешкають 18 скрипалів-аматорів, серед них майстер-інструменталіст М. Северин. На гуцульських фестивалях екс­понуються роботи різьбярів Міни (голова Асоціації українського мистецтва «Путильщина») та його сина Михайла Танасс. Значну кількість ікон, плащаниць та хоругв для церков Чернівецької області створив художник-самоук Д. Кричун. Серед видатних уродженців — поет, літературо­знавець В. Вознюк (його 96-річний батько вже понад 60 років є настоятелем Свято-Троїцької церкви).