Медведеве
МЕДВЕ́ДЕВЕ (до 1948 — Табулди-Ас) — село Чорноморського району Автономної Республіки Крим. Медведів. сільс. раді підпорядк. с-ще Озерівка (до 1948 — Терекли-Ас). М. знаходиться на Тарханкутському півострові, у прибереж. зоні оз. Донузлав і побл. узбережжя Чорного моря, за 126 км від Сімферополя, за 28 км від райцентру та за 57 км від залізнич. ст. Євпаторія. За кілька км проходить коса Беляус, що разом з косою Південна відокремлюють мор. і озерні води. Між ними — судноплавна протока довж. бл. 400 м. На протилеж. березі Донузлава, побл. коси Південна — смт Мирний Євпаторій. міськради. Пл. М. 1,77 км2. За переписом насел. 2001, у Медведів. сільс. раді проживали 2062 особи, з них у М. — 2060, у Озерівці — 2 особи (росіян — 71,1 %, крим. татар — 15,03 %, українців — 11,93 %); станом на 2014 — відповідно 1715, 1707 і 8 осіб. Досліджено античні городища Беляус (виявлено артефакти давніх греків 2 ст. до н. е., скіфів 1 ст. до н. е. і хозарів 8–10 ст.) та Джага-Кульчук (у пн.-зх. куті розкопано башту 3 ст. до н. е.; у пізніші часи було скіф., а у 8–10 ст. — салтово-маяц. культури поселення). До захоплення 1774 Рос. імперією Криму тут вже існувало татар. поселення. 1784–96 — у складі Таврій. обл.; 1796–1802 — Новорос., 1802–1921 — Таврій. губ.; 1784–96, 1802–1921 — Євпаторій., 1796–1802 — Акмечет. пов. У 1860-х рр. багато крим. татар емігрували до Туреччини. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–54 — у складі РФ, відтоді — України; 1921–45 — Крим. АРСР, 1945–91 — Крим. обл., від 1991 — АР Крим (1991–98 — Респ. Крим). Від листопада 1941 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Згодом усіх крим. татар депортували, а сюди переселили декілька десятків родин з різних укр. областей. 1963 на базі відділ. радгоспу «Каракуль» засн. радгосп (1992 — поч. 2010-х рр. — агрофірма) «Прибережний», що спеціалізувався на виноградарстві та виноробстві, а також тваринництві (виробництво коров’ячого молока та вовни). До серед. 1970-х рр. пл. виноградників збільшилася з 506 га до бл. 1,8 тис. га, кількість овець — з 5,9 тис. до 14,7 тис. голів. 1977 радгосп розпочав займатися розсадництвом, була побудована майстерня потуж. 500 тис. щеп винограду на рік. У рад. період на радгосп. заводі виготовляли 15 найменувань вин, зокрема ординарні «Сонце у бокалі», «Українська ніч» та марочні «Портвейн червоний кримський» і «Портвейн білий кримський». Останнім часом підприємство займалося виноградарством і вирощуванням зерн. культур. 1974 проживали 2503, 1989 — 2025 осіб. У березні 2014 М. у складі АР Крим. анексовано РФ. Є заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, муз. школа, б-ка; лікар. амбулаторія; будинок відпочинку «Прибережний», бази відпочинку «Полісся» і «Шахтарські зорі», спорт.-оздоров. комплекс «Дніпро», дит. табір «Супутник». Діють церква святителя Кирила, єпископа Гуровського реліг. громади УПЦ МП та мечеть Табулди-Ас джаміcі. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.