МА́ЛКІН Борис Овсі­йович (13(26). 01. 1908, м. Прилуки Полтав. губ., нині Черніг. обл. — 20. 11. 1972, Мінськ) — художник театру, графік. Член СХ Білорусі (1940). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній ін­ститут (1929). Від­тоді — у Білорусі. Працював кер. від­ділу худож. оформле­н­ня Держ. видавництва Білоруської РСР (Мінськ, 1929–36). Оформляв ж. «Чырвоная Беларусь». У післявоєн­ні роки на сторінках г. «Известия» звинувач. у формалізмі та космополітизмі. Учасник мистецьких ви­ставок від 1929. Персон. — у Мінську (1940, 1948, 1958, 1968, 1974 — посмертна). Основні галузі — сцено­графія, станк. (ескізи декорацій та костюмів, жанр. картини, натюрморти, пейзажі) та книжк. (карикатури, іл., плакати, ескізи обкладинок для книг, емблеми, марки, екслібриси) графіка; техніки: ксило­графія, ліно­гравюра, монотипія. Для творчості М. характерні чітка композиція та ліризм. Оформив ви­стави: «Партизани» (1938) та «Мила людина» (1945) К. Кропиви, «Павлинка» і «Прий­маки» Янки Купали, «Пізня любов» О. Ос­­тров­­ського (усі — 1944), «Молода гвардія» за О. Фадєєвим (1947), «Пані міністерша» Б. Нушича (1956; усі — Мінський театр ім. Янки Купали), «Іринка» К. Чорного (1941, Білорус. театр ім. Я. Коласа у Вітебську), «Господиня за­їзду» К. Ґольдоні, «Шалені гроші» О. Ос­­тровського (обидві — 1951, Брест. рос. драм. театр). Про­ілюстрував кн. «Над ракой Арэсай» Янки Купали (Мінск, 1936) та ін. Автор емблем Білорус. худож. фонду, Мінського трактор. заводу, Мінського велозаводу, етикетки горілки «Кри­стал». Роз­робив ін­­терʼєри готелю «Супутник», магазину «Павлинка» у Мінську. Захопився різьбле­н­ням на дереві; за його ескізами на білорус. під­приємствах створ. декор. тарелі, канделябри у металі та кераміці. Частина архіву М. зберігається у Білорус. держ. архіві-музеї літ-ри та мистецтва, деякі роботи — в НХМ Білорусі (обидва — Мінськ).