КИСЕЛЬО́В Олександр Олександрович (Киселёв Александр Александрович; 06. 06. 1838, фортеця Свеаборґ, нині у складі Гельсинкі — 20. 01. 1911, Санкт-Петербург) — російський живописець. Дійсний член Академії мистецтв (1899). На­вчався у Санкт-Петербурзі на юридичному факультеті Університету (1858–61), в Академії мистецтв (1862–63; мала і велика срібні медалі; викладач С. Вороб­йов). Від 1864 мешкав у Харкові, де працював у Державному банку, від 1871 — секретар земельного банку; вів уроки малюва­н­ня, ви­вчав іконопис. Від 1873 — у Москві. Від 1875 брав участь у художніх ви­ставках. Член Московської спільноти любителів мистецтв, Товариства пере­сувних художніх ви­ставок (від 1876). У 1877–81 — викладач малюва­н­ня 2-ї жіночої гімназії. Від 1893 — у Санкт-Петербурзі: від 1897 — професор, керівник пейзажної майстерні Академії мистецтв; водночас завідувач художнього від­ділу журналу «Артист». 1899, 1902 жив у м. Туапсе (нині Краснодарський край, РФ; від­крито Будинок-музей К.). Від 1906 — спів­засновник Пів­нічного гуртка любителів витончених мистецтв у Вологді (Росія). Публікував стат­ті, присвячені мистецтву кінця 19 столі­т­тя. Пейзажі К. від­ображають красу природи, виконані у реалістичній манері. Для творчості К. властивий широкий на­строєвий діапазон зображе­н­ня: від тихих куточків природи до панорамних видів екзотичної натури (Крим, Кавказ, Німеч­чина, Франція, Італія). Окремі полотна зберігаються у Державній Третьяковській галереї (Москва), Іркутському, Кисловодському художніх музеях, Красноярській художній галереї (усі — РФ).