Маркар’янц Микола Сергійович
МАРКАР’Я́НЦ Микола Сергійович (29. 05. 1928, м. Сталінград, нині Волгоград, РФ) — артист балету, балетмейстер. Заслужений артист Узбец. РСР. Держ. премії Узбец. (1973) та Туркмен. (1978) РСР. Закін. Київ. хореогр. училище (1949; викл. М. Апухтін) та Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1967; кл. Ф. Лопухова). Соліст Донец. рос. театру опери та балету (1949–50), Ансамблю танцю України (1953–62); гол. балетмейстер Перм. (РФ, 1967–71), Узбец. Великого (Ташкент, 1971–75), Краснояр. (РФ, 1977–83) та Башкир. (Уфа, 1986–88) театрів опери та балету; викл. Ленінгр. консерваторії (1975–77). Створив балетну трупу Краснояр. театру опери і балету. Серед постановок — «Чудовий костюм» В. Успенського (за новелою Р. Брудбері, 1968), «Спляча красуня» П. Чайковського (1969), «Спартак» А. Хачатуряна (1970), «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковського, «Тановар» О. Козловського (обидві — 1971), «Панночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича, «Кармен-сюїта» Ж. Бізе — Р. Щедріна (обидві — 1973), «Любов і меч» М. Ашрафі (1974), «Кучитанська трагедія» Ч. Нуримова (1977), «Половецькі танки» з опери «Князь Ігор» О. Бородіна, «Лебедине озеро» П. Чайковського (обидві — 1978), «Казка про попа та наймита його Балду» М. Чулаки (1979), «Лускунчик» П. Чайковського (1981).