Маркович Марія Едуардівна
Визначення і загальна характеристика
МАРКО́ВИЧ Марія Едуардівна (1873, Київ — 25. 09. 1965, Франція) — співачка (мецо-сопрано), педагог. Закін. С.-Петербур. консерваторію (1896; кл. Н. Ірецької). Дебютувала 1897 на сцені Маріїн. опери у С.-Петербурзі. Виступала також у симф. концертах. 1900–17 — солістка Маріїн. опери, де вперше виконала партію Зейнаб («Зрада» М. Іполитова-Іванова). Від 1917 — проф. Петрогр. консерваторії (нині С.-Петербург). 1920 емігрувала до Франції: 1927–32 — солістка Рос. опери, від 1932 — проф. Рос. консерваторії у Парижі. Володіла рідкіс. за красою голосом теплого тембру, чудовою вокал. технікою, витонченим фразуванням. У концертах виконувала романси О. Бородіна, А. Аренського, М. Балакірева, М. Римського-Корсакова, Ц. Кюї, твори Й.-С. Баха, Л. ван Бетговена, Р. Ваґнера, Дж. Верді, а також українські народні пісні. Записала низку творів на фірмі «Сирена» у С.-Петербурзі.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Любаша, Юнак (1-е виконання), Любава («Царева наречена», «Сказання про невидимий град Кітеж», «Садко» М. Римського-Корсакова), Марина, Федір («Борис Годунов» М. Мусоргського), Ольга, Любов («Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Рогнеда (однойм. опера О. Сєрова), Амнеріс («Аїда» Дж. Верді), Фідес («Пророк» Дж. Мейєрбера), Фріка («Валькірія» Р. Ваґнера).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
