Маньков Володимир Андрійович

МАНЬКО́В Володимир Андрійович (31. 07. 1946, м. Слов’янськ Сталін., нині Донец. обл.) — графік. Член НСХУ (1995). Закін. Київ. полігр. факультет Укр. полігр. інституту у Львові (1975). Працював у Худож. фонді України (1969–90-і рр.). Голова Кременчуц. міської організації НСХУ (Полтав. обл., 1999–2011). На творчій роботі. Основні галузі — станк. графіка, монум. мистецтво (вітражі). Учасник мистецьких виставок від 1970. Персон. — у Полтаві (1979), Кременчуці (1996, 2001, 2006, 2011). Творчості М. притаманні виразність композиції, стриманість колориту, філос. пошук. Деякі роботи зберігаються у Кременчуц. краєзн. музеї.

Тв.: «Чорне та біле» (1995), «Рукописи не горять» (2009), «Тривожні сутінки Аутбеку», «Максим», «Алгоритм вічності» (усі — 2011), «Марина» (2012).

Т. В. Шуляк

Основні твори

«Чорне та біле» (1995), «Рукописи не горять» (2009), «Тривожні сутінки Аутбеку», «Максим», «Алгоритм вічності» (усі – 2011), «Марина» (2012).