Марго Борис Ізраїльович
МАРГО́ Борис Ізраїльович (справж. — Марголіс; 07. 11.1902, містечко Волочиськ Старокостянтинів. пов. Волин. губ., нині місто Хмельн. обл. — 05. 07. 1995, м. Гайаніс, шт. Массачусетс, США) — живописець, скульптор, графік. Брат Д. Марголіса. Закін. Одес. художнє училище (1923). Навч. 1924 у Майстерні мистецтва майбутнього у Москві, удосконалював знання в Аналітич. школі мистецтв у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1927–29; викл. П. Філонов). 1928 емігрував до Канади. У Монреалі рік працював стінописцем. Переїхавши 1930 до США (Нью-Йорк), навч. у Музеї М. Реріха, через 2 р. почав там викладати. Експериментував із целюлоїдом та ацетоном (отриману в’язку рідину виливав на масоніт, дерево, метал для створення піднятої поверхні; після затвердіння плиту пропускав через прес або друкував уручну); вибираючи фрагменти з журналів, розробив техніку «декалькоманії» (рідкі фарби на одній поверхні переносив під тиском на іншу). 1948 заснував Креативну художню школу в Орландо (шт. Флорида), 1949 відкрив подібну приватну школу в Провінстауні (шт. Массачусетс). У 1930-х рр. працював у стилі натуралістич. сюрреалізму (ґрунтується на орган. і біоморф. формах); на поч. 1940-х рр. використовував напівабстрактне змішування форм та атмосфер. просторів, що відрізняються складністю і розмиттям кольору; у 1950–60-х рр. створював барельєфні та збірні скульптури. Викл. Вашинґтон. університету (1946), Школи мистецтв Міннеаполіса (1956), проф. Чиказ. худож. інституту (1957–59), Мічиґан. університету (1959), Університету шт. Іллінойс (1960–61), Університету Міннесоти (1962), Університету Пн. Кароліни (1963), проф. школи мистецтв Університету в Сиракузах (1966–67). Персон. виставки — у Нью-Йорку (1939, 1946–47, 1950, 1953, 1955, 1966), Вашинґтоні (1948) та ін. Через інсульт від 1968 не міг працювати. Деякі роботи зберігаються у Музеях сучас. мистецтва у Нью-Йорку та Сан-Франциско, галереї Чиказ. худож. інституту.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Злочинна ніч», «Ув’язнений» (обидва — 1934), «Портрет моєї матері» (1935), «Cюрреалістичний ландшафт», «Порив вітру» (обидва — 1939), «Анотація» (1945), «Теплові сили», «З думок алхімії» (обидва — 1947), «Море», «Листопад» (обидва — 1949), «У небо» (1955), «Вона» (1962).