Мартиненко Анатолій Іванович
МАРТИ́НЕНКО Анатолій Іванович (31. 03. 1940, м. Дружківка Сталін., нині Донец. обл. — 03. 02. 2014, Рівне) — живописець, графік і педагог. Батько Артура, дід Іллі Мартиненків. Заслужений працівник культури України (1994). Член НСХУ (1986). Закін. Дніпроп. художнє училище (нині Дніпро, 1965; викл. М. Боровський, М. Родзін, Г. Чернявський, В. Шпиганович). Відтоді — викладач, 1970–2011 — директор Рівнен. дит. худож. школи (від 2015 — його імені). Учасник обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1972. Персон. — у Рівному (1982, 2005, 2013, посмертна — 2015), Луцьку (1986), Мінську (2003). Основні галузі — станк. і книжк. графіка, живопис. Ілюстрував книги, створював переважно акварел. і живописні пейзажі, сюжетно-темат. картини у реаліст. стилі. Для творчості М. характерні поетичність образів, продумана композиція.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Югославією» (1974), «Барви острова Свободи» (1981), «Полісся — край лелек» (1983), «Рибалки Коблева» (1984), «Наслідки радіації» (1992), «Фантастична реальність» (2000), «Абрикоси цвітуть» (2002), «Покровський собор у Рівному» (2005), «Недільний ранок» (2009), «Травневий мед», «Хутір над Стиром» (обидва — 2012), «Хутір над р. Горинь» (2013); іл. до кн. — «Із вирію літ: Поезії» С. Бабія (1992), «Моя родина — Україна: Вокальні твори» (1994) та «Кує зозуля: Вокально-хорові твори» (1997) А. Андрухова, літ. альманах «Погорина» (1994; усі — Рівне).
Рекомендована література
- Ірванець О. Теплий світ Анатолія Мартиненка // Зміна. 1988, 2 черв.;
- Анатолій Мартиненко. Живопис, графіка: [Альбом]. Р., 2013.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
