Марчак Валерій Феофанович
МАРЧА́К Валерій Феофанович (30. 05. 1949, с. Красногірка Голованів. р-ну Кіровогр. обл.) — живописець, монументаліст. Член НСХУ (1993). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977; викл. Т. Максисько, Р. Сельський). Відтоді працював у ній (нині АМ): проф., 1987–2000 — завідувач кафедри живопису; від 2000 — ректор приват. Укр. академії дизайну (Львів). Осн. роботи — у галузі станк. і монум. живопису. Учасник всеукр., міжнародних художніх виставок від 1970-х рр. Персон. — у Львові (1981, 1999), Бардієві (Словаччина, 1993). Автор монум. розписів, мозаїк на архіт. об’єктах Львова. Уклав підручник «Про малярство» (К., 2018).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Українські народні казки» (1986), «Пращури» (1990), «Козацька пісня», «Шлюб», «Святе сімейство» (усі — 1994), «Козацька планета» (1995), «Літо» (1997), «Джерело» (2010), «Берегиня» (2011), «Спрага», «Криниця» (обидва — 2013), «Україна-мати» (2015); мозаїка «Медицина» (1991); серія акварелей «Моя Україна» (2008).
Рекомендована література
- Бадяк В. П. Валерію Марчаку — 50 // Вісн. Львів. АМ. 2000. Вип. 10.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
