Марюха Ніна Семенівна

МАРЮ́ХА Ніна Семенівна (23. 07. 1938, с. Чапаєвка, нині Воскресенка Пологів. р-ну Запоріз. обл.) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Майстер декор.-ужитк. мистецтва (1990). Закін. Запоріз. пед. інститут (1961). Учителювала; 2006–10 — керівник гуртка «Золота соломка» Будинку творчості дітей та юнацтва (Запоріжжя). Від 1976 — учасниця обл., всеукр. виставок. Персон. — у Запоріжжі (2008). Створює аплікації соломкою, вишиває рушники, жін. та чол. сорочки, серветки.

Тв.: «Жар-птиця» (1974), «Чумацький Шлях» (1975), «Танцівниця» (1979), «Мамине Сонечко» (1980), «Залицяння» (1990), «Не догорить свіча по Україні» (1991), «Дівчиноньку козак умовляв під кленами» (1993), «Козацький собор», «Щастя» (обидва — 1995), «Вставай, Україно», «Бандуристка», «Полковник» (усі — 1996), «Церква Святої Трійці», «Знову мені, мамо, хата наша бачиться» (обидва — 1997), «Козак Мамай», «Свято-Покровський собор» (обидва — 1998), «Різдво Христове» (2000), «Характерник», «Поверни мені той листопад», «Наснись мені» (усі — 2001), «В мені проснулась пам’ять всіх віків», «Архістратиг Михаїл» (обидва — 2002), «Весняні квіти» (2003), «Друзі», «Окраса осені» (обидва — 2005), «Іриси» (2006), «Горобина» (2007), «Не сумуй» (2008).

С. В. Латанський

Основні твори

«Жар-птиця» (1974), «Чумацький Шлях» (1975), «Танцівниця» (1979), «Мамине Сонечко» (1980), «Залицяння» (1990), «Не догорить свіча по Україні» (1991), «Дівчиноньку козак умовляв під кленами» (1993), «Козацький собор», «Щастя» (обидва — 1995), «Вставай, Україно», «Бандуристка», «Полковник» (усі — 1996), «Церква Святої Трійці», «Знову мені, мамо, хата наша бачиться» (обидва — 1997), «Козак Мамай», «Свято-Покровський собор» (обидва — 1998), «Різдво Христове» (2000), «Характерник», «Поверни мені той листопад», «Наснись мені» (усі — 2001), «В мені проснулась пам’ять всіх віків», «Архістратиг Михаїл» (обидва — 2002), «Весняні квіти» (2003), «Друзі», «Окраса осені» (обидва — 2005), «Іриси» (2006), «Горобина» (2007), «Не сумуй» (2008).