Масленков Ігор Леонідович

МАСЛЕНКО́В Ігор Леонідович (21. 06. 1919, Київ — 18. 10. 1992, там само) — архітектор. Батько О. Масленкової. Член САУ (1961). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. архіт. факультет Київ. худож. ін­ституту (1949). Працював 1949–79 в ін­ституті «Київметро­проект»: від 1960 — гол. архітектор. Автор низки наук. праць з питань архітектури у фахових журналах, зокрема «Будівництво і архітектура», «Городское хозяйство», «Метро­строй»; роз­ділу «Архитектура» у кн. «Киевский метрополитен» (К., 1962; 1980). Серед реаліз. проектів у складі автор. колективів — станції Київ. метрополітену «Хрещатик» (назем. вестибюль на вул. Хрещатик, 1960; вестибюлі 2-го виходу на вул. Ін­ститутська та 3-го виходу на вул. Карла Маркса, нині Архітектора Городецького, 1965), «Вокзальна» (назем. вестибюль, 1960), «Гідропарк», «Лів­обережна», «Дарниця» (усі — 1965), «Комсомольська» (нині «Чернігівська»; 1968), «Жовтнева» (нині «Берестейська»), «Нивки» (обидві — 1971), «Площа Калініна» (нині «Май­дан Незалежності»), «Червона площа» (нині «Контрактова площа»), «Поштова площа» (усі — 1976), «Тараса Шевченка», «Петрівка» (обидві — 1980); житл. будинки на вул. Ф. Енгельса (нині Лютеранська), № 3 (1950, від­будова), Московська, № 5/2А (1952), на Від­радному для працівників Київметробуду (т. зв. с-ще Метробуду), заводо­управлі­н­ня, вироб. корпуси Київ. радіозаводу (усі — 1950-і рр.), Будинок культури на вул. Я. Свердлова (нині Прорізна), № 6 та адм. будівля на вул. Я. Свердлова, № 8 (обидва — 1953, від­новле­н­ня) Київметробуду, Палац культури заводу «Арсенал» на вул. Московська, № 3 (1959, рекон­струкція), адм. будівля Київ. метрополітену на про­спекті Пере­моги, № 35 (1965); рекон­струкція Примор. бульвару в Одесі (1964). Виконав архіт. частини памʼят­­ників В. Леніну побл. прохідної Дарниц. вагоноремонт. заводу у Києві (1959, скульптор С. Андрейченко; 2014 демонтований і пере­везений на тер. під­приємства), Т. Шевченку у м. Шпола Черкас. обл. (1961, скульптори М. Вронський, О. Олійник), меморіалів воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, у смт Вільшана Городищен. р-ну (1968), с. Сахнівка Корсунь-Шевченків. р-ну Черкас. обл. та м. Ічня Черніг. обл. (обидва — 1971), постаментів погрудь двічі Героя Соц. Праці О. Гіталова в с. Комишувате Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. (1961, скульптор М. Декерменджі), В. Боженка у Києві (1967, скульптор В. Вінайкін; разом з арх. В. Бог­дановсь­­ким), памʼят. знака футболістам клубу «Динамо» — учасникам «матчу смерті» у Києві (1971, скульптор І. Горовий; разом з арх. В. Бог­дановським).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю