МАСЮ́К Каленик Вакулович (1876, с. Ди-бинці, нині Богуслав. р-ну Київ. обл. — 03. 07. 1933, там само) — майстер художньої кераміки. Батько В. Масюка. Гончарній справі на­вчався у батька, Глинській зразковій гончарній майстерні (Роменського повіту Полтавської губернії, нині Сум. обл., 1905). Ініціював 1908 створе­н­ня гончарної артілі в Дибинцях. Виготовляв горщики, глечики, тикви, макітри, великі тарелі, майже суцільно заповнюючи декором у техніці під­поливного контурного роз­пису. Основні мотиви — традиційна для Дибинців хвиляста гілка з жоржинами чи лілеями, пупʼянками, вино­градом та листям, іноді у ви­гляді характерних видовжених трикутників, суцільно виконаних одним кольором без контуру або заповнених «гребінцями». У частині робіт наявний вплив українського модерну, який своєрідно осмислював, по­єд­нуючи з бароковою традицією дибинецької школи. Традиційні рослин­ні мотиви доповнював ін­новаційними елементами, збагачуючи колорит жовтувато-зеленкуватим, яскраво-зеленим, сірим, блакитним, синім, рожевувато-вохристим кольорами. Екс­понент ви­ставок ужиткового мистецтва і ку­старних виробів 1906 (нагороджений срібною меда­л­лю) та 1909 у Києві, Всеросійських ви­ставок 1913 у Києві та С.-Петербурзі. Помер під час голодомору. Деякі вироби зберігаються у НМУНДМ (Київ), музеях Львова, Полтави, Російському етно­графічному музеї у С.-Петербурзі.