Масюк Каленик Вакулович
МАСЮ́К Каленик Вакулович (1876, с. Ди-бинці, нині Богуслав. р-ну Київ. обл. — 03. 07. 1933, там само) — майстер художньої кераміки. Батько В. Масюка. Гончар. справі навч. у батька, Глин. зразк. гончар. майстерні (Ромен. пов. Полтав. губ., нині Сум. обл., 1905). Ініціював 1908 створення гончар. артілі в Дибинцях. Виготовляв горщики, глечики, тикви, макітри, великі тарелі, майже суцільно заповнюючи декором у техніці підполив. контур. розпису. Осн. мотиви — традиційна для Дибинців хвиляста гілка з жоржинами чи лілеями, пуп’янками, виноградом та листям, іноді у вигляді характер. видовжених трикутників, суцільно виконаних одним кольором без контуру або заповнених «гребінцями». У частині робіт наявний вплив укр. модерну, який своєрідно осмислював, поєднуючи з барок. традицією дибинец. школи. Традиц. рослинні мотиви доповнював інновац. елементами, збагачуючи колорит жовтувато-зеленкуватим, яскраво-зеленим, сірим, блакит., синім, рожевувато-вохристим кольорами. Експонент виставок ужитк. мист- ва і кустар. виробів 1906 (нагородж. сріб. медаллю) та 1909 у Києві, Всерос. виставок 1913 у Києві та С.-Петербурзі. Помер під час голодомору. Деякі вироби зберігаються у НМУНДМ (Київ), музеях Львова, Полтави, Рос. етногр. музеї у С.-Петербурзі.
Рекомендована література
- Данченко Л. Народна кераміка Наддніпрянщини. К., 1969;
- Її ж. Народна кераміка Середнього Придніпров’я. К., 1974;
- Пасічник Н. Дибинецька кераміка // Нар. мистецтво. 2001. № 3–4;
- Клименко О., Сержант Л., Істоміна Г. Гончарство // Історія декор. мистецтва України: У 5 т. Т. 4: Нар. мистецтво та художні промисли ХХ ст. К., 2011.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
