Матцке Станіслав

МА́ТЦКЕ Станіслав (Matzke Stanisław; 27. 03. 1870, Краків — 10. 10. 1949, Львів) — польський живописець, графік. Член СХУ (1940). Навч. у Краків. школі образотвор. мистецтва (1890–93, 1897–98; викл. Я. Мальчевський) та Мюнхені. Подорожував Італією, Іспанією, Африкою. Викл. рисунку Вищих реал. шкіл Станіслава (нині Івано-Франківськ) та Львова (від 1911). Від 1928 — викладач портрет. малярства майстерні Спілки польс. художниць у Львові. Учасник міських мистецьких виставок від 1909. Персон. — у Львові (1925, 1927, 1929, 1933–34). Видавав часопис «Kształt і barwa» (Львів, 1912–14; Варшава, 1922–26). Співзасн. (1938) Львів. союзу незалеж. художників-пластиків. Малював переважно імпресіоніст. краєвиди Львова та Львівщини, враження від подорожей Пн. Африкою, Іспанією (1928–30), фігурні композиції у стилях сецесії та імпресіонізму, портрети, зображення тварин і птахів, натюрморти, декор. реліг. картини, стилізов. у візант. манері. У живописі надавав перевагу техніці темпери, створював рисунки крейдами і вугіллям. Спроектував 1913 шкіл. парту нового типу для залів навч. рисунка. Автор підручників із влас. ілюстраціями «Tempera i jej użycie» (Lwów; Kraków, 1911), «Zasady rysunku początkowego [zalecone przez Ministerstwo Wyznań і Oświecenia Publicznego]» (Cieszyn, 1921), «Nauczanie rysunku przestrzennego» (Lwów, 1923), ст. «Осеnа programów nauczania rysunku і bibliografia z tej dziedziny» (1921). У низці польськомов. турист.-краєзн. путівників за влас. враженнями описав зх.-європ. країни. Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, музеях Польщі.

Тв.: живопис — «Італійська селянка» (1899), «Орнаментальний мотив у японському дусі», «Какаду» (обидва — 1909), «Чоловічий портрет», «Жінка, яка читає» (обидва — 1911), «Профіль Лаури», «Аскет», «Півень», «Голуб» (усі — 1912), «Японський букет», «Пейзаж» (обидва — 1913), «Над книгою» (1914), «Дружина» (1924), «Автопортрет» (1925; 1928), «Селянка» (1929), «Львів восени», «Краєвид із Майорки» (обидва — 1930), «Єврейські квартали у Городку», «Після купання» (обидва — 1931), «Пейзаж із Завадова», «Дама перед дзеркалом» (обидва — 1934), «Моя кімната» (1935), «Жінка у траурі» (1936); декор. панно «Лісова ідилія» (1912).

Ю. О. Бірюльов

Основні твори

живопис – «Італійська селянка» (1899), «Орнаментальний мотив у японському дусі», «Какаду» (обидва – 1909), «Чоловічий портрет», «Жінка, яка читає» (обидва – 1911), «Профіль Лаури», «Аскет», «Півень», «Голуб» (усі – 1912), «Японський букет», «Пейзаж» (обидва – 1913), «Над книгою» (1914), «Дружина» (1924), «Автопортрет» (1925; 1928), «Селянка» (1929), «Львів восени», «Краєвид із Майорки» (обидва – 1930), «Єврейські квартали у Городку», «Після купання» (обидва – 1931), «Пейзаж із Завадова», «Дама перед дзеркалом» (обидва – 1934), «Моя кімната» (1935), «Жінка у траурі» (1936); декор. панно «Лісова ідилія» (1912).