Матюнін Павло Павлович
МАТЮ́НІН Павло Павлович (псевд. — Пем; 27. 01. 1885, с. Піщанка Сум. пов. Харків. губ., нині Курської обл., РФ — 12. 07. 1961, Париж) — графік. Закін. Сум. реал. училище, С.-Петербур. політех. інститут (1909). Працював інж.-електриком у Мор. мін-ві, над електрифікацією С.-Петербур. порту. Від 1905 — карикатурист г. «Новое время», «Вечернее время», згодом — ж. «Сатириконъ», «Столица и усадьба». Малював карикатури на злободенні теми: політика, війна, сусп. життя, мода. 1914–18 публікував сатир. малюнки на тему війни. Укладено альбоми «Карикатуры. Война и Пэмъ» (Петроградъ, [1915], вып. 1, 2), «Петроградъ первыхъ летъ революціи» (не видано). Емігрував 1923 до Парижа. Друкувався у франц. («Victoire», «Le Matin», «La Vie Parisienne», «Lе Rire», «Fantasio», «Le Journal National») і рос. (г. «Возрождение», ж. «Иллюстрированная Россія») періодиці. У ж. «Illustration» вміщували його рисунки на тему 1-ї світової війни. Від 1947 — співроб. г. «Русская мысль». Персон. виставки — посмертні у Парижі (1967, 1979). Колекція карикатур М. зберігається у Міжнар. інституті соц. історії в Амстердамі в архіві Товариства збереження рос. культур. цінностей (Фонд П. Ковалевського).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Полювання», «Прокинулася Русь», «На російському фронті. В заносах» (усі — 1917), «Російська революція» (1920).
Рекомендована література
- Матюнин Павел Павлович: [Некролог] // Рус. мысль. 1961, 15 июля;
- Выставка рисунков Пэма // Там само. 1967, 9 мая.