Мацегора Григорій Прокопович
МАЦЕГО́РА Григорій Прокопович (08. 09. 1934, с. Олійники Сахновщин. р-ну Харків. обл.) — живописець, скульптор. Заслужений діяч мистецтв України (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Член НСХУ (1970), НСМНМУ (1990). Закін. Харків. художнє училище (1956; викл. М. Сліпченко, І. Стаханов). Учителював; у Запоріжжі: кер. студії образотвор. мистецтва на титано-магнієвому заводі (1958–61); у товаристві художників (1961–62), на худож.-вироб. комбінаті (1962–74); відп. секр. організації СХУ (1974–75); співзасн. і голова осередку НСМНМУ (1990–2004). Ред., упорядник мист. альбомів «Художники Запоріжжя» (1975) та «Народне мистецтво Запоріжжя» (2001; обидва — Запоріжжя). Учасник обл., всеукр., всесоюз. худож. виставок від 1962. Персон. — у Києві (1965, 1995, 2002, 2008), Запоріжжі (1970, 1977, 1984, 1994), смт Сахновщина (1972), Тернополі, Львові, Харкові (усі — 2002). Основна тематика: у живописі — життя укр. села, графіці — запороз. козацтво. Деякі роботи зберігаються у Запоріз., Терноп., Харків. ХМ, НХМ (Київ), Вишгород. краєзн. музеї (Київ. обл.), Нац. музеї у Львові, Музеї укр. громади ім. Т. Шевченка у Торонто (Канада).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Миколка» (1963), «Мотря», «Катерина» (обидва — 1964), «Мати» (1966; 1988), «Дід Харитон» (1967), «Хата діда Єгора», «Моя бабуся» (обидва — 1968), «Дочка Таня» (1971), «Київська лавра», «Осінь на Хортиці» (обидва — 1975), «Весна в селі», «Слобожанське село» (обидва — 1977), «Весна» (1978; 1995; 1998), «Галя», «Село Седнів. Козацька церква», «Покинута хата», «Стара хата в селi Cеднiв на Чернiгівщинi», «На печі», «Дівчина з Чернігівщини» (усі — 1978), «У долині», «Дніпровський пейзаж», «Сонячний день» (усі — 1980), «Пам’ять про батька», «Весна на Слобожанщині» (обидва — 1988), «Світ мого дитинства» (1990), «Додому з хлібом», «Оптиміст», «Баба Палажка та рудий кіт», «Проводжала мати сина», «Вечірня пісня», «Стоїть гора високая» (усі — 1994), «Вечірня тиша» (1995), «Пам’ять про старе село» (1998), «Травень над Хоролом», «Вечірній пейзаж» (обидва — 1999), «Дніпро вечірній» (2001), «Сім’я фронтовика», «Острів Хортиця» (2002), «Ровесники» (2003), «Осінні барви» (2004), «Зимовий ранок», «Безпритульні», «До кума», «Приїжджайте частіше додому», «Гонта» (усі — 2005), «Сон» (2011), «Комбайнер», «Зима на Чернігівщині» (обидва — 2012), «Майдан» (2014); серія «Мої земляки» (1971); скульптурні композиції — «Запорозькі козаки» (1970-і рр.), «Козацькі гармати» (1972, ресторан «Січ»), «Козаки на човні» (1974, річк. вокзал), «Запорожці» (2006, о-в Хортиця); рельєф «Земля — космос» (пошт. відділ. № 95), контррельєф «Танок» (1995, Палац культури; усі — Запоріжжя); рельєф меморіалу Брат. могили (1985, смт Сахновщина).
Рекомендована література
- Г. П. Мацегора. Персональна художня виставка: Каталог. З., 1977;
- Григорій Мацегора: Альбом. К., 1995;
- 2008;
- Підгора В. Майстер і патріот // ОМ. 2003. № 2;
- Кир’ян Н. Не втрачати Божественної суті: Палітра // Слово Просвіти. 2011, 13–19 січ.