Маломиколаївка
МАЛОМИКОЛА́ЇВКА — селище міського типу Антрацитівського району Луганської області. Маломикол. селищ. раді підпорядк. села Єлизаветівка та Західне. Знаходиться на р. Вільхівка (притока Лугані, бас. Сіверського Дінця), на якій створ. Єлизаветин. водосховище, за 38 км від райцентру та за 10 км від залізнич. ст. Штерівка. Площа 4,5 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2035 осіб (складає 78,3 % до 1989); станом на 2013 — 1719 осіб; переважно росіяни (56 %) та українці (41 %). Через М. проходить автошлях Луганськ–Ростов-на-Дону. На Пн. від М. досліджено поховання епохи бронзи. Засн. на поч. 18 ст. За нар. переказами, назва походить від імені молодшого сина серб. полковника Штерича. Першими поселенцями були вихідці з Чернігівщини, Могильовщини та Литви. У 19 — на поч. 20 ст. — село Слов’яносерб. р-ну Катеринослав. губ. Наприкінці 19 ст. працювали вугіл. шахта і чавуноливар. завод. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася. Від 1932 — у складі Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 — Луган.) обл. Жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1942 до лютого 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1964 — смт. У рад. період споруджено велику птахофабрику. Від 2014 — під контролем сепаратистів т. зв. Луган. нар. респ. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — політеконом, правознавець В. Катков, учасник рад.-фін. війни, Герой Радянського Союзу І. Сиволап.