Кисілевська Олена Львівна

Визначення і загальна характеристика

КИСІЛЕ́ВСЬКА Олена Львівна (псевд. і крипт.: Галичанка О., Калина, Не знана, О. К., Ол. Га та ін.; 24. 03. 1869, с. Фільварки, нині у складі м. Монастириська Терноп. обл. — 29. 03. 1956, От­тава) — громадсько-політична діячка, письмен­ниця. Мати В. Кайє-Кисілевського. Шкільну освіту здобула у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). 1884 взяла участь в установ. зборах Товариства руських жінок, засн. Н. Кобринською. Деякий час проживала у Львові, згодом — у м. Коломия (нині Івано-Фр. обл.). На поч. 1900-х рр. разом із В. Бачинським ініціювала вид. без­коштов. додатку до г. «Діло» — «Жіноче діло», у якому публікувала стат­ті з питань жін. рівноправності. Також писала новели, присвяч. життю селян та інтелігенції, серед яких — «Море», «Нові чобітки», «Іваниха роз­повід­ає», «Покутське село». 1903 І. Франко опублікував кілька оповідань К. у «ЛНВ». Під час 1-ї світової війни у Відні вступила до Жін. допомогового комітету для січових стрільців та ін. вояків, що опікувався шпиталем для поранених, де пере­бували укр. січові стрільці. Працювала у військ. цензурі, роз­по­всюджувала укр. вид. (нагородж. сріб. меда­л­лю австро-угор. уряду та від­знакою Червоного Хреста). Видавець і ред. двотижневика «Жіноча доля» (1925–39) та його додатків — «Жіноча воля» і «Світ молоді» (1932–39). Її стат­ті друкували г. «Діло», ж. «Український голос», «Молода Україна», «Ілюстрована Україна», «Нова хата», «Світ» та ін. Ініціювала від­значе­н­ня у Коломиї 40-річчя літ. діяльності О. Кобилянської. 1928 при­знач. референтом централі Союзу українок у Львові, 1929 обрана сенатором польс. сейму. Багато подорожувала по укр. землях і країнах світу, враже­н­ня від подорожей викладала у мистец. репортажах — «Швейцарія», «Подорож до Африки», «Враже­н­ня з дороги», «До Комор Довбуша», «Листи з-над Чорного Моря», «Під небом пів­дня» та ін. Збирала казки, нар. пісні, звичаї. Частково їх опублікував В. Гнатюк, фольклорні записи К. зберігаються в ІМФЕ НАНУ (Київ). 1944 виїхала до Німеч­чини, 1948 — до США. У тому ж році взяла участь у Першому світ. кон­гресі укр. жіноцтва і стала головою СФУЖО. Зробила знач. внесок у створе­н­ня жін. організацій у еміграції. Видала збірку нарисів «По рідному краю» (1955), низку спогадів про О. Кобилянську, Н. Кобринську, І. Кравченко, Олену Телігу, О. Басараб, А. Чайковського. В остан­ні роки життя мешкала у Канаді.

Літ.: Богачевська-Хомʼяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України. 1884–1939. К., 1995.

П. І. Арсенич

Завантажити статтю