КИСІЛЕ́ВСЬКИЙ Борис Бог­данович (09. 10. 1941, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ — 19. 12. 2013, м. Кошалін, Польща) — художник декоративно-ужиткового мистецтва, графік, живописець. Член НСХУ (1992), СХ Польщі (2012). Закінчив Коломийське педагогічне училище (нині Івано-Франківська обл., 1958), художньо-графічний факультет Московського педагогічного ін­ституту (1968; майстерня В. Єфанова). Учителював; 1968–71 — викладач художнього обробле­н­ня металу Косівського технікуму народних художніх промислів (Івано-Франківська обл.). Від 1971 — у м. Євпаторія (нині АР Крим): 1977–90 — на художньо-виробничому комбінаті СХУ. 1992 створив та очолив міську організацію СХУ, Фонд сприя­н­ня роз­витку культури і мистецтва, від­крив міську художню галерею. Емігрував до Польщі. 1999–2005 — викладач гуртка «Вітраж» Товариства сприя­н­ня роз­витку дизайну при Кошалінській політехніці. Учасник міських, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких ви­ставок від 1959. Персональні — у Євпаторії (1990), Кошаліні (1999–2001, 2009–11), Коломиї (2012). Основні галузі — монументальне, декоративно-ужиткове, сакральне мистецтво, графіка, живопис. Удосконалив техніку виготовле­н­ня топірців, яка вирізняється ювелірною тонкістю, пластичністю та філі­гран­ністю орнаментики. У створен­ні орнаментальних композицій для інкрустації використовував традиційні елементи гуцульської орнаментики («копички», «ялинки», «сонечка»), плеті­н­ня з латун­ного дроту. Створював ікони, акварельні, пастельні та олійні пейзажі. Вітражі К. вирізняються колористичним виріше­н­ням, витонченістю і філі­гран­ністю викона­н­ня, дотрима­н­ням давньоукраїнських іконо­графічних традицій. Окремі роботи зберігаються в Музеї космонавтики (Москва), НМУНДМ (Київ), Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Поку­т­тя, Євпаторійському крає­знавчому музеї, Русівському літературно-меморіальному музеї В. Стефаника (Снятинський р-н Івано-Франківської обл.).