Марикс Оскар Петрович

МА́РИКС Оскар Петрович (08. 12. 1890, Львів — 24. 06. 1976, Мінськ) — художник театру, графік, педагог. Народний художник Білоруської РСР (1961). Закін. Праз. АМ (1912; викл. К. Канберґ), навч. у Варшав. студії товариства заохочення мистецтв (1912–14), Академії зображал. мистецтв Відня, Львова (1916–18). Від 1920 — у Білорусі; 1922–29 — гол. художник Білорус. театру, чл. рев. платформи білорус. реформаторів мистецтва; 1919–34 — у театрах Смоленська, Горького, Ташкента. Під час 2-ї світової вій­ни працював в евакуйованому до м. Уральськ (Казахстан) Білорус. театрі ім. Я. Коласа. У 1946–62 — викладач худож. училища та Білорус. театр.-худож. інституту Мінська. Працював гол. художником Гроднен. драм. театру (1953, 1957). Експонував свої твори на респ. та всесоюз. мист. виставках. У часи окупації Мінська картини М. вивезені до Німеччини. Працював у галузях станк. графіки, чеканки, створив понад 200 декорацій до вистав провід. білорус. театрів, надавав перевагу бутафор. макетам, стилізованим костюмам. Першим у Білорусі освоїв тривимірне зображення декорацій. Автор монум. панно на істор. теми («Льодове побоїще»), графіч. серій та живопис. робіт. Оформив вистави: «Фронт» О. Корнійчука, «Крилате плем’я» А. Первенцева, «Нашестя» Л. Леонова, «Жрець Тарквіній» С. Поливанова, «Машека», «Кастусь Калиновський», «Коваль-воєвода» Є. Мировича, «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра (усі — 1920-і рр.), «Капітанська дочка», «Казка про царя Салтана» за О. Пушкіним, «Діти Ванюшина» С. Найдьонова, «Людина з рушницею» М. Погодіна, «Міщани», «Фальшива монета» М. Горького, «Соловей» за Г.-К. Андерсеном, «Лікар мимоволі», «Дон Жуан» Ж.-Б. Мольєра, «Собака на сіні» Лопе де Веґи, «Дон Кіхот» за М. Сервантесом. У Мінську на місці дому, де проживав М., встановлено мемор. дошку.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю