МАРІ́ЇНСЬКИЙ ПАРК Знаходиться між вул. М. Грушевського та схилом до Парк. дороги, нав­проти Маріїн. палацу (споруджено 1745–52 за проектом арх. Б. Растрел­лі та під керівництвом арх. І. Мічуріна) та будинку ВР України (1939, арх. В. Заболотний) у Києві. Площа 8,9 га. Виник на місці регуляр. саду, влаштованого у 1-й пол. 18 ст. за наказом царя Петра І, який хотів організувати в Києві великі пром. плантації плод. дерев, вино­градників і тутових насаджень для виробництва шовку (донині збереглися назви київ. вул.: Шовковична, Вино­градна, Липська). 1748 за наказом імператриці Єлизавети на цьому ж місці закладено новий сад у франц. стилі (майстри садово-парк. мистецтва Д. Фок і Л. Гоф­мейстер) — Царський. За 7 р. перед ним по­став палац для роз­міще­н­ня пред­ставників цар. родини. У нижній частині саду було велике озеро, до якого від палацу вели широкі сходи, а на схилах пагорбів роз­ташовувався величез. ро­зарій (околиці озера називалися Долиною троянд). Сад прикрашали мармур. статуї, а тінисті доріжки вели до оранжерей з екзот. рослинами — пальмами, апельсин. і лимон. деревами в діжках, які влітку виносили на повітря. При­близно по лінії сучас. Парк. алеї проходила старовин­на алея з італ. пірамідал. тополь, які пізніше стали називати українськими. На­прикінці 18 ст. у парку до­зволили гуляти всім при­стойно вдягненим громадянам. На Великій алеї влаштовували танці та концерти. За часів генерал-губернатора М. Милорадовича, який був знач. поціновувачем світ. життя, влаштовували особливо пишні бали та гуля­н­ня. 1834–68 в палаці містився готель та курорт. зал Закладу штуч. мінерал. вод — першого київ. курорту, куди при­їжджали на від­починок і лікува­н­ня поранені офіцери з Кавказу, а також цивіл. особи. Щоранку вони приходили в Цар. сад для вод. процедур і прогулянок на свіжому повітрі. Декілька разів на тиждень влаштовували концерти військ. музики на від­критій терасі. У 1840–50-х рр. у парку зʼя­­вилися торг. палатки та буфети, почали влаштовувати естрадні ви­стави з на­йманими артистами, музикантами та спів­аками. Тоді ж парк пере­йшов у власність думи. Дуже популяр. роз­вагою на той час були т. зв. італ. ночі (карнавали), живі картини та великі театраліз. ви­стави за участі знач. кількості артистів та статистів. Водночас не­пре­стижна тер. парку по­ступово занепадала. Окремі частини почали здавати в оренду. 1861 дума до­зволила садівникові К. Христіані влаштувати платний міський парк «Шато-де Флер» (частина парку за сучас. філармонією), гуля­н­ня в якому почалися 1863. У 1882 Купец. зі­бра­н­ня на своїй прилеглій ділянці (частина Хрещатицької гори побл. сучас. філармонії) від­крило ще один плат. парк — Сад купец. зі­бра­н­ня, або Купец. сад. 1870 за наказом імператора Олександра ІІ палац реконстру­йовано у формах бароко (арх. К. Маєвський), а 1874 за бажа­н­ням дружини імператора Марії Олександрівни нав­проти центр. входу до палацу садівником А. Недзельським закладено пейзаж. парк у англ. стилі. Основу М. п. становили клени, каштани та липи. З часом на алеях зʼявилися декор. скульптури та кущі. У глибині парку біля схилів Дні­пра споруджено будинок ві­домства (арх. В. Сичугов), яке за­ймалося обліком цар. майна. На поч. 20 ст. в ньому роз­ташовувалася наук.-лікув. ортопед. установа, а нині — Міністерство охорони здоровʼя України (вул. М. Грушевського, № 7). 1888–89 недалеко від будівлі ві­домства, на місці перед сучас. памʼятником М. Ватутіну збудовано церкву св. Олександра Невського (арх. В. Ніколаєв), яку ро­зі­брано у 1930-х рр. 1900 встановлено декор. чавун. фонтан, виготовлений на ливар. заводі ім. Терміна за проектом арх. А. Шіле. 1915 імператриця Марія Федорівна (дружина імператора Олександра ІІІ), оселившись у Маріїн. палаці, дуже любила гуляти в парку і багато зробила для його подальшої роз­будови. Донині тривають дис­кусії, на честь якої з імператриць на­звано парк.